Page 39 - Докторська дисертація_Ткачук

39

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПОВЕРХНЕВОГО

МОДИФІКУВАННЯ ТИТАНОВИХ СПЛАВІВ МЕДИЧНОГО

ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ

ХАРАКТЕРИСТИК

1.1. Застосування титанових сплавів у медицині

Для успішної імплантації та тривалої стабільності біоматеріали повинні

характеризуватися достатнім рівнем таких властивостей як твердість,

міцність, модуль пружності, біосумісність, зносо- та корозійна тривкість [1–

7]. Матеріали, що використовуються як імпланти, повинні бути нетоксичними

та не викликати жодних запальних чи алергічних реакцій в організмі людини.

Біоінертність, тобто відсутність взаємодії біоматеріалу з фізіологічним

середовищем людського організму, є необхідною характеристикою елементів

суглобів, серцевих клапанів, стентів для їх успішної імплантації, а також для

використання тимчасових травматологічних імплантів – пластин, гвинтів,

стрижнів, щоб легко видаляти їх після відновлення пошкодженої кістки [8, 9].

Високий потенціал остеоінтеграції (біоактивність), тобто висока

схильність біоматеріалу до адгезії, росту і фенотипового дозрівання кісткових

клітин, є необхідним фактором використання постійних імплантів, таких як

дентальні імпланти, ніжки та чашки для заміщення великих і малих суглобів

(кульшового, колінного, плечового, трапецієподібно-п'ясткового тощо) [8, 9].

Остеоінтеграція таких імплантів покращує їх стабільність та продовжує термін

служби, знижуючи ймовірність відторгнення імпланта та необхідність

проведення повторної операції.

Титан і його сплави, зокрема ВТ6 (Ti-6Al-4V), широко

використовуються в медицині для ортопедичних і дентальних застосувань

[10–18], оскільки вони характеризуються вищою питомою міцністю, нижчим

модулем Юнга, кращими опором корозії та біосумісністю порівняно з іншими