Page 60 - DISS_NYRKOVA
P. 60
60
мікропорожнечі не перешкоджає надходженню нових атомів водню, які
молізуючись, перетворюються в газ, а концентрація атомів водню в
мікропорах залишається низькою. При досягненні в металі критичної
концентрації молізованого водню відбувається ініціація мікротріщин, їх
злиття та об’єднання з магістральною тріщиною. У зв’язку з цим, процес
корозійно-механічного розтріскування носить дискретний
(стрибкоподібний) характер [162-164].
В багатьох роботах простежується думка про те, що тріщини
виникають в місцях, що мають протяжні неметалеві включення (зокрема,
сульфіди марганцю, або несприятливі тверді структури) [116, 165-167]. Їх
поширенню сприяє окрихчення металу внаслідок дифузії водню,
розподіленого по товщині стінки труби нерівномірно. Найбільший вміст
водню у газопроводі має бути біля зовнішньої поверхні, яка контактує з
джерелом водню. Таким джерелом водню є катодна поляризація,
присутність у навколотрубному середовищі СО 2, значення рН середовища
від 6,5 до 10, наявність кільцевих напружень вище границі текучості
металу, накопичені цикли змін напруження, пов’язані з коливаннями
робочого тиску, що змінюються більше ніж на 10 %.
З експериментальних даних виявлені такі закономірності проявів
водневої крихкості [116]:
- крихкість, викликана присутністю водню, проявляється при
низьких швидкостях деформації [43, 65, 119];
- підвищення вмісту водню в матеріалі погіршує його міцність і
пластичні характеристики;
- метал піддається уповільненому руйнуванню, тобто руйнуванню
при постійному навантаженні або навантаженні, що мало змінюється;
- механічні властивості наводненого металу, що знаходиться в
напруженому стані, можуть частково бути відновлені після зняття
напружень;