Page 59 - DISS_NYRKOVA

59

Зазначені чинники корозійного розтріскування взаємопов’язані та

неможливо однозначно виділити домінуючий чинник росту тріщини. Як

зазначалося вище, прямого зв’язку між катодним захистом та

наводнюванням не виявлено. Однак, деякі дослідники вважають, що під

час корозійного розтріскування трубної сталі в середовищах, близьких до

нейтральних, істотний вплив робить водень [22, 150-155]. На думку інших

дослідників, основний вплив на зростання тріщини в трубної сталі в

слабокислих і нейтральних електролітах належить локальному анодному

розчиненню металу [156-159. При цьому дослідники повністю не

виключають вплив на корозійне розтріскування у нейтральних

середовищах атомарного водню, який в залежності від прикладеного

потенціалу та іонного складу розчину може прискорювати або

уповільнювати локальне розчинення [160, 161.

На наш погляд, ця область заслуговує детальнішого дослідження.

Нижче наведені отримані різними дослідниками результати, які наводять

аргументовані докази щодо ролі водню в процесі корозійного

розтріскування та теоретичне обговорення механізму переміщення водню

в сталі.

1.2.2 Обговорення можливих механізмів переміщення водню в

сталі

Діаметр молекули водню становить 3,12 Å, атома – близько 1,0 Å, а

протона – в 100000 раз менше (міжіонна відстань в кристалічній гратці –

2,3 Å). Згідно з сучасними уявленнями водень знаходиться у кристалічній

гратці у вигляді протонів, які проникають в мікропори і молізуються,

підвищуючи внутрішнє напруження в стінці трубопроводу. Крім

деформації гратки, що завжди є сприятливим для абсорбції водню, холодна

деформація труби призводить до перерозподілу механічних напружень

поблизу катодно-захищеної поверхні. Наявність молекулярного водню в