Page 4 - Dys

4

свіжоутвореної поверхні за потенціалу корозії) та корозійно-механічним

(періодом зародження корозійно-втомної тріщини) показниками.

Комплексно оцінено вплив умов експлуатації та водню на ступінь

анізотропії характеристик міцності, пластичності, ударної в’язкості, опору

водневій крихкості та тріщиностійкості вальцьованих трубних сталей за

орієнтації площини поширення руйнування в осьовому, тангенціальному і

радіальному напрямах. Показано, що наводнювання тривало експлуатованих

вальцьованих ферито-перлітних трубних сталей значно посилює анізотропію їх

механічних властивостей, особливо пластичності, ударної в’язкості, опору

водневій крихкості та тріщиностійкості, внаслідок мікророзшарування між

волокнами та в околі неметалевих включень уздовж напряму вальцювання та

руйнування перетинок між ними крізьзеренним відколом. Встановлено, що

енергія деформування розтягом наводненого зразка з тріщиною до її старту у

напрямку між волокнами у 60 разів менша, ніж поперек.

Наукова новизна одержаних результатів.

Встановлено, що на початковій стадії корозійного руйнування ферито-

перлітних сталей 50Г та 32Г2 у 1%-му розчині NaСl з рН = 3,1 з

барботуванням СО 2, що моделює пластові води, здебільшого розчиняється

структурно-вільний ферит, частка якого у мікроструктурі сталі є домінуючим

чинником інтенсифікації корозії.

Виявлено вплив мікроструктури ферито-перлітних сталей обсадних труб

різної категорії міцності на їх опір водневій крихкості: сталь 32Г2 вищої

міцності з дисперснішою мікроструктурою менш схильна до неї за умов

попереднього електролітичного наводнювання, ніж сталь 50Г нижчої міцності

з грубозернистою мікроструктурою (крупнозернистий перліт, облямований

прошарками фериту).

Вперше оцінено ступінь деградації ферито-перлітних сталей 20Н2М та

35ХМ насосних штанг після їх тривалої експлуатації (5,5 років) за зниженням їх
опору корозії, корозійно-статичному, втомному та корозійно-втомному

руйнуванню на стадіях зародження та росту тріщини у модельному розчині