Page 6 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

6

спричинені їх тривалою експлуатацією за кліматичних і високотемпературних

умов:

 розшарування на макро- і мікрорівні та крізьзеренні відколи на зламах

лабораторних зразків, випробуваних на розтяг, удар та корозійне

розтріскування, із тривало експлуатованих за кліматичних умов вуглецевих і

низьколегованих сталей металопрокату кінця ХІХ – початку ХХ сторіч

(елементи мостів, споруд, водонапірної вежі і маяка) та другої половини ХХ

сторіччя (газо- та нафтогони), зумовлені такими мікроструктурними

особливостями як втрата когезії між включеннями і матрицею, або між

суміжними прошарками ферит-перлітної структури;

 фрагменти міжзеренного руйнування на експлуатаційних зламах та на

фоні крізьзеренного втомного рельєфу лабораторних зразків, випробуваних на

циклічну тріщиностійкість, з низько- (прямі ділянки та гини парогонів ТЕС) і

високолегованих (лопатки роторів парових турбін) теплотривких сталей

теплоенергетичного устаткування, спричинені виділенням і коагуляцією

карбідів вздовж меж зерен, їх відокремленням від матриці з формуванням пор

та їх злиттям.

5. Виявлено мікрофрактографічну особливість деградації металу шва

заводського осьового зварного з’єднання на трубах, експлуатованих на

магістральному нафтогоні, у вигляді елементів крихкого крізьзеренного

відколу на фоні загалом в’язкого рельєфу зразків, випробуваних на ударну

в’язкість, тоді як основною фрактографічною ознакою деградації металу

інших зон зварного з’єднання були розшарування. На цій основі зробили

висновок про інтенсивнішу деградацію металу шва порівняно з металом інших

зон зварного з’єднання.

6. Показано, що відношення KCU / KCV можна використовувати як

інформативний показник деградації тривало експлуатованих низколегованих

теплотривких сталей з прямих ділянок, різних зон гину та зварного з’єднання

парогонів ТЕС (для неексплуатованих сталей KCU / KCV становило 1,2…1,4, а

для експлуатованих 1,5…2,5). Причому ударна в’язкість KCV виявилася