Page 2 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 2

2

                                                          АНОТАЦІЯ

                         Кречковська  Г. В.  Методологія  оцінювання  критичного  стану  тривало

                  експлуатованих         конструкційних         сталей      за    зміною      їх    структури,

                  мікромеханізмів  та  опору  руйнуванню.  –  Кваліфікаційна  наукова  праця  на

                  правах рукопису.

                         Дисертація  на  здобуття  наукового  ступеня  доктора  технічних  наук  за

                  спеціальностю  05.02.01  «Матеріалознавство»  (132  –  матеріалознавство).  –

                  Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів, 2020.

                         В  роботі  вирішено  актуальну  матеріалознавчу  науково-технічну

                  проблему  –  розроблено  методологію  визначення  структурно-механічного

                  стану конструкційних сталей різного призначення, тривало експлуатованих за

                  впливу  кліматичних  та  технологічних  температурно-силових  і  корозійно-

                  наводнювальних  чинників,  яка  базується  на  комплексному  дослідженні

                  закономірностей  зміни  їх  структурних,  механічних  та  фрактографічних

                  показників,  чутливих  до  їх  деградації,  пошуку  зв’язку  між  ними  та

                  обґрунтуванні критичного стану деградованих сталей.

                         Показано,  що  спільною  ознакою  деградації  металопрокату  вуглецевих

                  сталей  (елементи  конструкцій  кінця  ХІХ  –  початку  ХХ  сторіч)  і


                  низьколегованих  (магістральні  газо-  та  нафтогони),  експлуатованих  за
                  кліматичних температур, була декогезія неметалевих включень від матриці як


                  зародків  розшарувань.  Структурною  особливістю  високотемпературної  (до
                  540°С)  деградації  високо-  і  низьколегованих  теплотривких  сталей  був


                  дифузійний  перерозподіл  вуглецю  та  елементів  легування  на  межі  зерен  і
                  виділення легованих карбідів як осередків ослаблення міжзеренних зв’язків.


                         Встановлено,  що  розшарування  на  фоні  типового  в’язкого  рельєфу  та

                  крізьзеренні відколи з класичними річковими візерунками на зламах ударних

                  зразків     є     фрактографічними          ознаками       деградації      вуглецевих        та

                  низьколегованих  сталей,  експлуатованих  за  кліматичних  умов.  Міру  їх

                  деградації запропоновано оцінювати за часткою елементів окрихчення  S  на
                                                                                                            кр
                  одиничній  площі  S  зламів  зразків,  випробуваних  на  ударну  в’язкість.  Для
   1   2   3   4   5   6   7