Page 138 - Korniy_dyser
P. 138
138
Розраховуючи молекулярну структуру методами квантової хімії
використовували координати ядер кластера, знайдені за допомогою
молекулярної механіки, як початкове наближення.
Застосували комбінований підхід для моделювання корозійно-
електрохімічного процесу на межі електроліт–метал [293], що дало змогу
оцінити електрохімічний мікропотенціал. Тут електронну, атомну структуру
та динамічні властивості систем метал–електроліт досліджували
напівемпіричним квантово-хімічним методом РМ6 [261] та методом
молекулярної динаміки. Для розрахунків використовували компютерні
програми MOPAC [294] (електронна структура і рівноважна атомна
геометрія) та програму DL_POLY_4 [236] (електронна структура, рівноважна
атомно-молекулярна геометрія).
Побудовано кластери заліза, міді, цинку та α-латуні, які складались з
вісімнадцяти елементарних ґраток кожен. З вибраними поверхнями Fe(100),
Cu(100) та Zn(100) взаємодіяло до 100 молекул води. Щоб уникнути впливу
крайових ефектів, всі не поверхневі, а також особливі атоми поверхні (на
ребрах та у вершинах) фіксували під час розрахунку для збереження
правильної структури. Температура системи 25С.
У методі молекулярної динаміки для багатоатомної системи метал–
середовище задавали потенціали взаємодії атомів у вихідному розташуванні,
початковий розподіл імпульсів, тобто їх кінетичну енергію, що визначає
температуру, а також потенціали взаємодії атомів з частинками середовища.
На відміну від квантово-хімічного підходу цей метод розглядає еволюцію
міжатомних взаємодій за певний проміжок часу, який, як правило, порядку
1…10 ps. У кожний момент часу система перебуває в певному геометричному
положенні, яке визначає міжатомну взаємодію. Досліджували такі положення
атомів, коли відбувається сильна їх взаємодія і можливі хемосорбція та хімічні
реакції. У кожний момент часу, динамічно скануючи систему та її розвиток,
оцінювали можливість сильних атомних взаємодій на поверхні та усередині
кластера металу. Ці взаємодії вивчали напівемпіричним методом РМ6, який за