Page 138 - Korniy_dyser
P. 138

138

                         Розраховуючи  молекулярну  структуру  методами  квантової  хімії
                  використовували  координати  ядер  кластера,  знайдені  за  допомогою


                  молекулярної механіки, як початкове наближення.
                         Застосували  комбінований  підхід  для  моделювання  корозійно-


                  електрохімічного  процесу  на  межі  електроліт–метал  [293],  що  дало  змогу
                  оцінити електрохімічний мікропотенціал. Тут електронну, атомну структуру


                  та    динамічні       властивості       систем      метал–електроліт         досліджували

                  напівемпіричним  квантово-хімічним  методом  РМ6  [261]  та  методом

                  молекулярної  динаміки.  Для  розрахунків  використовували  компютерні

                  програми  MOPAC  [294]  (електронна  структура  і  рівноважна  атомна

                  геометрія) та програму DL_POLY_4 [236] (електронна структура, рівноважна

                  атомно-молекулярна геометрія).

                         Побудовано  кластери  заліза,  міді,  цинку  та  α-латуні,  які  складались  з

                  вісімнадцяти  елементарних  ґраток  кожен.  З  вибраними  поверхнями  Fe(100),

                  Cu(100) та Zn(100) взаємодіяло до 100 молекул води. Щоб уникнути впливу

                  крайових  ефектів,  всі  не  поверхневі,  а  також  особливі  атоми  поверхні  (на

                  ребрах  та  у  вершинах)  фіксували  під  час  розрахунку  для  збереження

                  правильної структури. Температура системи 25С.

                         У  методі  молекулярної  динаміки  для  багатоатомної  системи  метал–

                  середовище задавали потенціали взаємодії атомів у вихідному розташуванні,

                  початковий  розподіл  імпульсів,  тобто  їх  кінетичну  енергію,  що  визначає

                  температуру, а також потенціали взаємодії атомів з частинками середовища.

                  На  відміну  від  квантово-хімічного  підходу  цей  метод  розглядає  еволюцію

                  міжатомних взаємодій за певний проміжок часу, який, як правило, порядку

                  1…10 ps. У кожний момент часу система перебуває в певному геометричному

                  положенні, яке визначає міжатомну взаємодію. Досліджували такі положення

                  атомів, коли відбувається сильна їх взаємодія і можливі хемосорбція та хімічні

                  реакції. У кожний момент часу, динамічно скануючи систему та її розвиток,

                  оцінювали  можливість  сильних  атомних  взаємодій  на поверхні  та  усередині

                  кластера металу. Ці взаємодії вивчали напівемпіричним методом РМ6, який за
   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143