Page 250 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ
P. 250
250
Подібний спад швидкості РВТ в сталі у водному розчині можна
пояснити дією механічного чинника: зниженням концентрації напружень
внаслідок корозійного затуплення тріщини, або зростанням ЗТ через
клиновий ефект продуктів взаємодії середовища з металом берегів тріщини
[328]. Перший чинник був виключений, оскільки інгібітор захищав сталь від
корозії, що означало ускладнення корозійного затуплення тріщини. Звідси
вірогідним розглядали механізм штучного створення ефекту ЗТ. Відомо, що
під час циклічного навантаження береги тріщини контактують між собою,
реалізується фретинг-корозія, що призводить до накопичення корозійних
продуктів у вершині втомної тріщини. Описані ефекти зазвичай
спостерігають у припороговій області навантаження, а метою даної роботи
було штучно створити ЗТ, поширивши такий механізм на область
підвищених рівнів циклічного навантаження, які відповідають середній та
вище середньої ділянок КДВР.
6.3 Методичні особливості втомних випробувань
Ефект ТС на ріст утомних тріщин дослідили на низці конструкційних
матеріалів, зокрема: вуглецевій феритно-перлітній сталі 20, нержавній сталі
12Х18Н10Т аустенітного класу, технічному титані ВТ1-0, а також
органічному склі. Головну увагу надавали вуглецевій сталі, для якої раніше
був продемонстрований істотний протикорозійний ефект інгібіторів
рослинного походження, головним компонентом яких був танін [322],
завдяки формуванню захисних залізолохелатних плівок. Нержавна сталь
відрізняється від вуглецевої високою корозійною тривкістю завдяки
наявності у її складі хрому та нікелю з високими пасиваційними
властивостями, однак основою сплаву зберігається залізо. Титановий сплав
не містить заліза, а його особливо високу корозійну тривкість забезпечує
формування на його поверхні, подібно як і на нержавній сталі, захисних

