Page 64 - дисертація головей3-converted

65

перенапруг η =300 мВ ці струми є у ~1,8 та ~8,0 разів більші, ніж у розчинах 5

% NaCl +H 2S (нас.) та 0,5% CH 3COOH+H 2S (нас.), відповідно. Струми анодних

реакцій у розчині NACE за перенапруг η =50 мВ і η =300 мВ становлять 0,94 та

2
16 мА/см , відповідно [105]. Потенціал корозії в цьому розчині є найбільш
від’ємним, що свідчить про зростання швидкості анодних реакцій.

Аналізуючи потенціали корозії армко заліза в різних середовищах можна

зауважити наступне: за відсутності сірководню за потенціалів корозії

можливими реакціями є окиснення заліза до Fe(II) або оксиду Fe(IІI), а за його

наявності продукти корозії можуть містити елементарну сірку, сульфіди та

полісульфіди заліза.

Отже, сірководень має більший вплив на катодні реакції у хлоридних - і

хлорид-ацетатних розчинах, сприяючи збільшенню швидкості корозії, яка

перетікає за катодного контролю. На основі цих досліджень вибрано розчин 0,5

% CH 3COOH + 5 % NaCl для корозійних досліджень, в якому, за відсутності

сірководню, швидкість корозії та реакції виділення водню найбільші. Він також

не впливає на склад сформованих сульфідів заліза.

Висновки до розділу 3

1. Встановлено, що у 0,1 М розчині натрію сульфіду на склографітовому
2-
0
2–
електроді окиснення відбувається за схемою S ↔ S → S n із сповільненою
хімічною реакцією, а відновлення – за реакцією розряджання полісульфід-іонів
з попередньою їх адсорбцією.

2. У розчині лугу за ~ E = –700 та –500 мВ (s = 5 мВ/с) перетікають

реакції окиснення заліза до Fe(ІІ) та Fe(ІIІ) з подальшим утворенням

гідроксидів. За потенціалу катодного піка ~Е = –850 мВ (s = 5 мВ/с) сполуки

Fe(ІІІ) відновлюються до Fe(ІІ).

3. За наводнювання електрода за циклічної вольтамперометрії пік

анодного окиснення водню, що десорбує збігається з піком окиснення армко

заліза до Fe(ІІ), і це вносить методичні корективи у проведення експериментів з

різною швидкістю розгортки потенціалу.