Page 282 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 282
282
РОЗДІЛ 7
МІЦНІСТЬ ТА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ЕДП, НАПИЛЕНИХ ПД СИСТЕМИ
Fe-Cr-B-C-Mn-Si НА АЛЮМІНІЄВУ ТА СТАЛЕВУ ПІДКЛАДКИ ЗА
ТИСКУ ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ 0,6 ТА 1,2 МПа
7.1. Вплив матеріалу підкладки на механічні характеристики ЕДП
Електродугові покриття напиляли за використання розроблених ПД
системи легування Fe-Cr-Si-Mn-B-C із екзотермічною шихтою із порошків
феросплавів, хрому, бури, борного ангідриду та карбіду бору. Вміст бору у ПД
змінювали в межах 0…2 мас.% для одержання мікротвердості покриттів у
діапазоні 500…1000 HV 0,3 для відновлення легко та важко навантажених
деталей агрегатів, а хрому в межах 6…17 мас.% для формування покриттів на
деталях, які експлуатують в технологічних та корозивних середовищах. Під час
напилювання ЕДП у них виникають значні напруження розтягу 1 роду, які
можуть викликати появу мікротріщин або навіть макротріщин у покритті. В
процесі експлуатації мікротріщини у покриттях на відновлених деталях будуть
збільшуватись у розмірах, що може викликати руйнування покриття та вихід із
ладу всього агрегату [301].
Залишкові напруження розтягу І роду (σ зал) виникають під впливом двох
основних чинників:
• під час напилювання ЕДП краплини з розплаву ПД охолоджуються та
зменшуються за розмірами на холодній поверхні підкладки, нагріваючи її до
100…150 °С;
• внаслідок різних коефіцієнтів термічного розширення покриття та
підкладки під час спільного охолодження до кімнатної температури.
Також рівень залишкових напружень розтягу σ зал в ЕДП залежить від
значень коефіцієнтів температурного розширення різних фаз у структурі напи-
лених покриттів. Найменші за величиною залишкові напруження розтягу у
ЕДП забезпечує формування у структурі ЕДП матричної фази мартенситу. Таку
структуру ЕДП мають покриття, отримані розпиленням ПД 90Х6ГС. Зростання