Page 11 - Міністерство освіти і науки України
P. 11

9

                                                                          Швидкість росту втомних тріщин
                                                                   досліджували  за  одновісного  розтягу
                                                                   циліндричних зразків діаметром  d = 8
                                                                   мм         з        прямим           надрізом
                                                                   перпендикулярним           до    осі    зразка
                                                                   глибиною  0,6  мм  (рис.  1в).  Частота
                                                                   навантаження         складала       25      Гц,
                                                                   коефіцієнт           асиметрії          циклу
                                                                   навантаження          R   K    / K       0,22
                                                                                                min    max
                                                                   (тут  K min,  K max    найменший  і
                                                                   найбільший  коефіцієнт  інтенсивності
                                                                   напружень).
                Рис. 2. Спектр блочного навантаження                      Розмах коефіцієнта інтенсивності

                                                                   напружень        (КІН)     за    одновісного
            розтягу  циліндричного  зразка  з  поверхневою  півеліптичною  тріщиною  (рис.  1в)
            визначали за формулою

                                                     K      σ    π  s F   I  ,                         (1)

                  
            де  σ σ          σ       розмах  напруження;  2s  –  довжина  тріщини  на  поверхні  в
                        max    min
            коловому  напрямку;  F I  –  поправкова  функція,  яку  визначали  апроксимацією
            чисельних результатів (H. Nishitani, 1984), отриманих методом скінчених елементів
            для діапазону 0,1 < b/2 r < 0,5 (тут b – глибина тріщини; r – радіус робочої ділянки
            зразка).

                       Таблиця 1. Значення параметрів циклічного навантаження зразків (рис. 2)

                    №       Ступень                  σmin s   σmin f   σmax s   σmax f   σs   σf
                                                                                                        ni,
                  зразка    наванта-    Rσ = σmin /                                                  циклів
                                           σmax
                            ження                                        MПa
                LHV-0.1         I      0,09 – 0.10   50      58     530      580      480    522     50
                               II      0.10 – 0.13   55      47     430      470      375    423     50
                LHV-0.3         I      0.33 – 0.43   245     216    572      650      327    434     50
                               II      0.49 – 0.51   220     280    450      550      230    270     50

                   Розмах  КІН  за  одновісного  розтягу  циліндричного  зразка  з  поверхневою
            прямою тріщиною визначали за формулою (BSI. BS 7910, 2015)

                                            K Y  m σ πa    4Y P  / (π ) π ,d 2  b                        (2)
                                                               m

            де Y m – поправкова функція.
                   У  третьому  розділі  досліджено  вплив  температури  випроб  в  діапазоні
            0…+20 ˚С  та  електролітичного  наводнювання  на  механічні  властивості,
            мікромеханізми  деформування  і  руйнування  СПФ  за  статичного  й  повторно
            статичного навантаження. Досліджували псевдопружний NiTi сплав у вигляді прутка
            діаметром 8 мм, хімічний склад якого наведено в табл. 2.
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16