Page 12 - Автореферат_-Стасишин

10

Після розробки методу та математичної апробації було проведено його
експериментальну апробацію. Оптичною частиною експериментальної установки
слугував інтерферометр Тваймана-Гріна (рис. 1). Для перевірки працездатності
методу було обрано еталонні зразки – міри шорсткості та кінцеві міри. Для
забезпечення необхідного плавного зсуву фази опорного променя було виготовлено
спеціальний пристрій, який крім ФЗЕ містить і відповідний блок керування. З нього
на п’єзокераміку ФЗЕ подавали напругу, яка лінійно наростала. За час наростання
напруги від 0 до 48 В реєстрували три ІП, які в подальшому використовувалися для
відтворення рельєфу. Також блок керування містить формувачі імпульсів, сигнали з
яких подавали на програмні перемикачі, що встановлюють момент запуску цифрової
фотокамери (момент реєстрації ІП). Завдяки цьому переміщення опорного дзеркала
синхронізується з часом запуску фотокамери. Моменти запуску задає оператор за
допомогою програмних перемикачів. Час подання напруги на ФЗЕ регулюється в
межах від 0,1 с до 90 с.

Обчислення оптимальної

частоти відсічки f c0

Розширення діапазону ФМ: –[ Ri(k,l)] w

Виділення [ Мc(k,l)] w

Виділення ' nc(k,l)

Розгортання Усунення сингулярностей

 Rc(k,l)= Мc(k,l)+  nc(k,l) Перетворення до
[ W(k,l)] w
Екстрагування  W(k,l)
Екстрагування ' r(k,l)
Обчислення оптималь-
Усунення сингулярностей
ної частоти відсічки f c

 R(k,l)= W(k,l)+  r(k,l)

Рисунок 5 – Блок-схема другого етапу реалізації ТКФЗІ, формування
фазової мапи рельєфу поверхні та виділення фазової мапи 3D шорсткості та
хвилястості

Після реєстрації ІП, згідно з вище згаданими двома етапами, відтворювали
рельєф поверхні. Отримані результати порівнювали із паспортними даними
еталонних зразків. Таке порівняння показало високу збіжність та повторюваність
отриманих результатів.
Запропонований метод ТКФЗІ та досвід, набутий під час його
експериментальної апробації, лягли в основу розробленого під час виконання