Page 11 - Автореферат_-Стасишин

9

Після підбору
оптимальних параметрів для
різних фільтрів та
знаходження мінімальної
похибки відтворення було
вибрано фільтр Ґауса. Для
усунення крайових ефектів
під час фільтрації в частотній
області, до зображення було

додано 100 пікселів до
кожного краю, які після
Рисунок 3 – 3D вигляд змодельованої закінчення процедури
поверхні віднімались разом з
крайовими ефектами.
Основним критерієм
вибору частоти є особливість рельєфу поверхні об’єкта дослідження. Під час

досліджень елементів конструкцій частоту відсікання визначали за допомогою

довжини хвилі = ( ) −1 . Ця довжина хвилі є реперною точкою, яка пов’язує

шорсткість та хвилястість рельєфу поверхні.
Повторне використання фільтра дало можливість розділити компоненти
рельєфу поверхні відповідно до стандарту ISO 25178-2:2012. Схематичний вигляд
розподілу топографії поверхні на компоненти для двомірного випадку представлено
∗
на рис. 4. На цьому рисунку виділено типові діапазони довжин хвиль , які
використовують як параметри фільтра.

Мікрорельєф Шорсткість Макрорельєф Хвилястість

λ*,мкм
m
0 λ c0* 100 200 λ c* 300 400 500
0 0 0 0 0

∗
Рисунок 4 – Типові діапазони довжин хвиль = 1 для: шорсткості;
⁄

хвилястості; мікро- або нанорельєфу; та макрорельєфу; за: базової довжини
∗
L = 250 мкм; довжина хвилі відсікання = 250 мкм та середнього

арифметичного значення ШП у межах 0,02 мкм ≤ R a ≤ 0,1 мкм

Після проведення другого етапу відтворення рельєфу поверхні методом
ТКФЗІ отримали 3D розподіли ШП, хвилястості та повного рельєфу. З цих
розподілів можна отримати основні параметри ШП та хвилястості відповідно до ISO
25178-2:2012. На рис. 5 представлено блок-схему реалізації другого етапу методу
ТКФЗІ.