Page 7 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 7

7

                      Металографічним  аналізом  прокородованої  поверхні  виявили,  що  на

               відміну  від  немодифікованого  сплаву,  в  якому  під  впливом  корозивного

               середовища  розчиняються  ділянки,  збагачені  MgZn 2 (гальванопара  Al/MgZn 2),

               модифікування  сплаву  частинками  SiC гальмує їх  розчинення,  уповільнюючи

               корозійні  процеси, а  розмір  та  глибина  локальних  дефектів  суттєво

               зменшуються. Очевидно, що після модифікування виникає інша гальванопара

               Al/Al 4SiC 4 і корозійне руйнування протікає локалізовано з утворенням пітингів

               у місцях розташування включень Al 4SiC 4.

                      Потенціодинамічними  дослідженнями  встановили,  що  попередній

                                              о
                                                                                    о
               підігрів підкладки до 250 С менш ефективний, аніж 100 С, внаслідок більшого
               об’ємного  вмісту  включень  Al 4SiC 4  у  модифікованому  шарі,  які  є  причиною

               його  корозійного  руйнування.  Виявили,  що  незважаючи  на  те,  що

               модифікований шар гетерогенний, його корозійна тривкість зростає в 2–6 разів

               залежно від стану поверхні.

                      Аналізуючи  результати  потенціодинамічних  досліджень  газотермічних

               покриттів  встановили,  що  їх  корозійну  тривкість  визначає  поруватість,  яка


               залежить  від  способів  напилення.  За  тривалих  випробувань  виникає  ризик
               підпліткової корозії, яка може спричинити відшарування покриття.


                      Проранжували методи поверхневого зміцнення алюмінієвого сплаву В95,
               порівняно з незміцненим, за рівнем зносу за різних умов випробувань, корозій-


               ною тривкістю, а також енергозатратністю та екологічною безпекою (табл. 2).
               Виявили,  що  ефективнішим  способом,  аніж  гальванічне  хромування,


               підвищення зносостійкості за умов жорстко закріпленого абразиву є екологічно

               безпечне лазерне модифікування часточками карбідів SiC, яке підвищує зносо-

               стійкість  немодифікованого  сплаву  в  93  рази,  в  той  час  як  за  випробувань

               незакріпленим  абразивом  доцільніше  використовувати  високошвидкісне  газо-

               полуменеве  напилення  покриттів,  зміцнених  часточками  карбідів  VC,  які

               підвищують  зносостійкість  алюмінієвого  сплаву  в  7–9  разів.  Тому  заміна

               екологічно небезпечного хромування запропонованими способами зміцнення є

               достатньо обґрунтованою і її ефект незаперечний.
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12