Page 5 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 5

5

                      Оскільки  метою  роботи  було  замінити  гальванічне  хромування

               встановили, що лазерне модифікування за умов закріпленого абразиву підвищує

               зносостійкість вихідного сплаву у 40–95 разів, а гальванічне хромування лише в

               35  разів,  проте  за  умов  незакріпленого  абразиву  лазерне  модифікування

               виявилося  мало  ефективним.  Тому  обґрунтували  вибір  іншого  способу

               поверхневого зміцнення.  Саме  таким  способом  виявився метод  газотермічного

               напилення, як один з найпродуктивніших і найпростіших в реалізації.

                      Тому  вивчено  структуру  та  зносостійкість  газотермічних  покриттів

               системи  FeCr–VC, одержаних методами високошвидкісного газополуменевого

               напилення (HVOF) та   плазмового напилення у динамічному вакуумі (PSCDV).

                      За  структурою  покриття,  отримані  методом  HVOF  на  устаткуванні,  в

               якому за паливо слугували пропан - кисень (Diamond Jet Hybrid gun) та гас –

               кисень  (JP5000  gun),  практично  не  відрізнялися.  Для  них  характерна  типова

               ламелярна  структура,  коли  закристалізовані  слабодеформовані  краплини

               порошкових  сумішей,  використаних  для  отримання  покриттів,  формують

               ламелі  з  ледь  помітними  прошарками  оксидів  між  ними.  На  фоні  матричної


               фази ферохрому у структурі покриттів виявили стохастично розсіяні виділення
               карбідів VC завбільшки 2…5 мкм округлої форми. Поруватість покриттів при


               цьому була в межах 2…5 %.
                      Покриття,  отримані  методом  PSCDV,  також  мають  ламелярну  будову.


               Однак, на відміну від HVOF покриттів, більшість краплин практично сплавлені
               між собою, а ламелі сильно здеформовані, що свідчить про те, що краплини в


               момент удару об напилювану поверхню були повністю в розплавленому стані.

               В структурі покриття виявили надзвичайно малі за розмірами (<500 нм) карбіди

               VC.  Поруватість  покриттів  не  перевищувала  0,5%.  Така  відмінність  у  їх

               структурі  зумовлена  суттєво  вищою  температурою  плазмового  струменя

                       о
                                                                       о
               (15000 С), ніж газополуменевого (2600…2800  С).
                      Додавання  до  складу  порошкової  напилювальної  суміші  FeCr–VC

               порошку  Co  не  вплинуло  на  розмір  карбідів  VC,  проте  вони  набули

               неправильної  форми.  Встановили,  що  розміри  карбідів  у  структурі  покриття
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10