Page 60 - Dys

60

З іншого боку зразок циклічно навантажувався консольним згином з

віднульовою асиметрією циклу навантаження (R = 0), при цьому саме плоску

поверхню піддавали розтягувальним напруженням. Це означало поєднання

на цій поверхні кавітаційного та циклічного навантажень. Зазначимо, що

створений концентратор напружень (у стискальній зоні зразка) не впливав на

напружений стан на плоскій поверхні, однак локалізував руйнування

приблизно в одному січенні.

2.8.3. Дослідження опору сталей корозійно-статичному руйнуванню

Опір сталей корозійно-статичному руйнуванню досліджували за

повільного навантажування розтягом циліндричних зразків діаметром

робочої частини 4 мм у корозивному середовищі за потенціалу корозії Е corr та

за накладеного потенціалу катодної поляризації E cat та E cp (0,02 В та ~ 0,5 В

відносно Е corr, відповідно). Випробування за катодної поляризації моделювало

можливість наводнювання металу під час його експлуатації, а використання

зразків невеликого діаметру давало можливість припустити, що більша

частина перерізу зразка буде наводнюватися при зовнішній поляризації.

Повільне активне навантажування зразків зі швидкостями деформації
-7
-6
-1
робочої частини 10 –10 с відоме як експрес-метод оцінки схильності
матеріалів до корозійного чи водневого розтріскування [176–178]. Згідно
методичних рекомендацій [176] швидкість навантаження при проведенні таких

експериментів у водному середовищі на вуглецевих та низьколегованих сталях
-1
-6
повинна бути 10 с . Водночас відомі дослідження [179], які вказують і на
менші швидкості навантаження, які б спричиняли найменший опір

корозійному розтріскуванню, особливо за умов наводнювання металу. Тому

-7
-1
використовували і нижчу швидкість навантаження 10 с . Для порівняння
-3
-1
розтягували і у повітрі, але за швидкості навантаження 3·10 с , вважаючи,
що в такому їх діапазоні руйнування не залежатиме від рівня швидкості

навантаження.