Page 40 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

40
В роботі [66] проаналізовано твердість сталі 12Х1МФ з прямої ділянки та

розтягненої зони гину парогону (рис. 1.6а) та визначено для них розмір зерна

(рис. 1.6б). Границя плинності металу у вихідному стані (як і зв’язана з нею

твердість) переважно корелює з розміром зерна. Твердість металу з прямої

ділянки труби (інтенсивність її деградації менша ніж металу з ділянки гину)

узгоджується з відомим рівнянням Холла-Петча. Найменша твердість біля

зовнішної поверхні труби відповідає більшому розміру зерна (криві 1 на рис. 1.6).

Проте для металу розтягнутої зони гину спостерігали відмінну тенденцію.

Зокрема, зниження твердості біля обох поверхонь труби не узгоджується зі

зниженням розміру зерна (всупереч передбаченню рівняння Холла-Петча).

а б
Рисунок 1.6 – Зміна твердості HB (а) і діаметра зерна D (б) по товщині стінки

труби прямої ділянки труби (1, 2) і РЗ гину (3, 4) парогону, визначені для сталі

4
12Х1МФ після 13×10 год експлуатації на різній віддалі t від ВП труби. Діаметр
зерна визначали в радіальному (2, 3) і осьовому (1, 4) напрямах.

Виявлене порушення загальновідомої закономірності зміни границі

плинності залежно від розміру зерна, характерної для неексплуатованих

матеріалів, дало підстави припустити, що саме експлуатаційна деградація сталі є

причиною цього явища. Отриману тенденцію вважали наслідком

найінтенсивнішої експлуатаційної деградації металу на ділянці зони гину.