Page 101 - Докторська дисертація_Ткачук
P. 101

101

                  Корозійні  дослідження  проводили  у  фізіологічних  розчинах  (0,9%  NaCl,

                  Рінгера, Тіроде) [303–313], склад яких наведений у табл. 2.2.



                         Таблиця 2.2 – Склад фізологічних розчинів

                                                                            Фізіологічні розчини, г/л
                                         Реактиви
                                                                           0,9% NaCl  Тіроде  Рінгера

                     Хлорид натрію (NaCl)                                     9,00         8,00      9,00

                     Хлорид кальцію (CaCl2)                                    —           0,20      0,24

                     Хлорид калію (KCl)                                        —           0,20      0,430


                     Гідрокарбонат натрію (NaHCO3)                             —           1,00      0,200
                     Хлорид магнію гексагідрату (MgCl2∙6H2O)                   —           0,10       —


                     Дигідрофосфат натрію (NaH2PO4)                            —           0,05       —



                         Електрохімічні  дослідження  проводили  у  трьохелектродній  скляній

                  комірці (50 мл) з допоміжним платиновим електродом і насиченим Ag/AgCl

                  електродом  порівняння.  Поверхню  робочого  електроду  з  титанового  зразка

                  покривали епоксидним клеєм, залишаючи місце для витримки в електроліті

                                  2
                  площею 1 см .
                         Після занурення зразка в розчин, зміну потенціалу в часі вимірювали

                  протягом  2  год  з  інтервалом  0,5  с.  Поляризаційні  криві  знімали  в  області

                  потенціалів -1,0... 2,5 В при швидкості розгортки потенціалу 1 мВ/с. Потенціал

                  корозії  і  густину  струму  корозії  визначали  методом  екстраполяції  Тафеля,

                  використовуючи поляризаційні криві (рис. 2.14).

                         Імпедансні (EIS) вимірювання проводили за стаціонарного потенціалу в

                                                       -2
                                              4
                  діапазоні  частот  від  10   до  10   Гц  з  амплітудою  10 мВ.  Аналіз  результатів
                  проводили  за  допомогою  програмного  забезпечення  ZView.  Експеримент

                  повторювали принаймні тричі для кожного зразка.
   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106