Page 6 - disertation_SLIEPKO_ROMAN
P. 6
6

Встановлено, що значення кореляційних компонентів сигналу обчислені за

кореляційними функціями квадратур, і значення, обчислені за реалізацією

високочастотного сигналу практично співпадають. Цей факт можна розглядати

як підтвердження моделі, яка була запропонована для опису кореляційної

структури вібрацій. Встановлення цієї структури дало змогу зробити висновок

про джерело підвищеної вібрації механізму.

У четвертому розділі представлено результати експериментальних

досліджень вібрацій, викликаних тертям при обертанні тіл за схемою диск-

колодка. Описано обладнання та методику для досліджень трибологічних

властивостей матеріалів. Випробування проводили на зразках зі сталі 40 ХН за

сухого та граничного тертя (мастило І-20) за різних навантажень.

Аналіз часових послідовностей проводився з використанням методів

ПНВП з невідомим періодом. Спочатку були встановлені загальні властивості

кореляційних функцій стаціонарного наближення ПНВП та спектральні

складові вібрацій. Для виявлення прихованих періодичностей першого та

другого порядків і визначення їхніх базових частот використано

квазіоптимальні квадратичні функціонали. За оцінками базових частот

обчислені коефіцієнти Фурʼє математичного сподівання і дисперсії, а також їхні

амплітудні спектри. Запропоновано індикатор для характеристики стану

контактних поверхонь, у формулу якого включені як зміни середньої

потужності стохастичних коливань, так і сумарна амплітуда гармонік, що

описують її часові зміни. Результати обчислень наведені для кожної стадії

експерименту у вигляді графічних залежностей, діаграм, таблиць та проведено

їх порівняння. Наведені також графіки часових залежностей детермінованих та

стохастичних складових потужностей коливань. Проведено аналіз залежностей

кореляційних компонентів від зсуву, які відображають властивості

високочастотної модуляції обертових гармонік. Встановлено, що характерною

відмінністю вібрацій при сухому та граничному терті є зміни у частотному

діапазоні вібрацій, що породжує відмінності у корельованості гармонік. Такі


корельованості є результатом переносу спектрів, що відбуваються при
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11