Page 3 - disertation_SLIEPKO_ROMAN
P. 3
3
спектральний склад вібраційних сигналів. Для аналітичного і числового аналізу
вібрацій, збуджених тертям, багато дослідників вибрали просту фрикційну
систему з одним ступенем свободи. Сила тертя в цьому випадку є нелінійною
функцією ковзної швидкості, яка представляється степеневим рядом. Тоді
нелінійні члени і складова, що описує загасання, можуть бути обʼєднані разом і
фрикційно-швидкісні характеристики розглядають разом як певна форма
демфування. Внаслідок нелінійності фрикційно-швидкісної характеристики і
впливу зовнішнього збурення стійкі розвʼязки нелінійного диференційного
рівняння другого порядку потрібно знаходити за різних режимів тертя.
Процедури отримання розвʼязків у першому наближенні є досить громіздкими.
З результатів, представлених в літературі, можна зробити висновок, що на
основі цієї найпростішої моделі фрикційної системи було встановлено цілий
ряд закономірностей, повʼязаних з фрикційним збудженням вібрацій, які були
верифіковані експериментально. Однак, у звʼязку з багатофакторним впливом
на це явище чимало проблем залишилося поза увагою дослідників. Одна з
основних полягає у розробці стохастичних нелінійних моделей, оскільки, як
показали експериментальні дослідження, сила тертя є випадковим процесом.
Нахил фрикційно-швидкісної кривої не є постійним, а змінюється
непередбачувано, що повʼязано з нерегулярністю профілю поверхні, її
забрудненням, неспівосністю поверхонь ковзання та інших факторів. Одним з
компонентів стохастичного підходу є дослідження ймовірнісної структури
збуджених тертям вібрацій на основі експериментальних даних. Знання такої
структури є необхідним для побудови фізико-математичних моделей
збудження вібрацій та для аналізу стану контактних поверхонь. Прикладів
такого аналізу є чимало в літературі, однак основним недоліком більшості з них
є формальне використання методі обробки, які в основному зводяться до
перетворення Фурʼє отриманих часових послідовностей. Оскільки такі
послідовності є стохастичними та можуть містити приховані періодичності,
тоді, як показано в роботі, результати аналізу не є слушними. Методи обробки
спектральний склад вібраційних сигналів. Для аналітичного і числового аналізу
вібрацій, збуджених тертям, багато дослідників вибрали просту фрикційну
систему з одним ступенем свободи. Сила тертя в цьому випадку є нелінійною
функцією ковзної швидкості, яка представляється степеневим рядом. Тоді
нелінійні члени і складова, що описує загасання, можуть бути обʼєднані разом і
фрикційно-швидкісні характеристики розглядають разом як певна форма
демфування. Внаслідок нелінійності фрикційно-швидкісної характеристики і
впливу зовнішнього збурення стійкі розвʼязки нелінійного диференційного
рівняння другого порядку потрібно знаходити за різних режимів тертя.
Процедури отримання розвʼязків у першому наближенні є досить громіздкими.
З результатів, представлених в літературі, можна зробити висновок, що на
основі цієї найпростішої моделі фрикційної системи було встановлено цілий
ряд закономірностей, повʼязаних з фрикційним збудженням вібрацій, які були
верифіковані експериментально. Однак, у звʼязку з багатофакторним впливом
на це явище чимало проблем залишилося поза увагою дослідників. Одна з
основних полягає у розробці стохастичних нелінійних моделей, оскільки, як
показали експериментальні дослідження, сила тертя є випадковим процесом.
Нахил фрикційно-швидкісної кривої не є постійним, а змінюється
непередбачувано, що повʼязано з нерегулярністю профілю поверхні, її
забрудненням, неспівосністю поверхонь ковзання та інших факторів. Одним з
компонентів стохастичного підходу є дослідження ймовірнісної структури
збуджених тертям вібрацій на основі експериментальних даних. Знання такої
структури є необхідним для побудови фізико-математичних моделей
збудження вібрацій та для аналізу стану контактних поверхонь. Прикладів
такого аналізу є чимало в літературі, однак основним недоліком більшості з них
є формальне використання методі обробки, які в основному зводяться до
перетворення Фурʼє отриманих часових послідовностей. Оскільки такі
послідовності є стохастичними та можуть містити приховані періодичності,
тоді, як показано в роботі, результати аналізу не є слушними. Методи обробки
