Page 116 - DISS_NYRKOVA

116

Слід відмітити, що попередні циклічні навантаження зразків в

пружній області не змінювало схильність до корозійного розтріскування за

потенціалу -1,0 В у порівнянні зі зразками у вихідному стані,

спостерігалось лише незначна зміна значень коефіцієнту K S.

3.2.2.2 Вплив особливостей структури труб на характер

корозійного розтріскування сталі Х70 при повному зануренні у розчин

Опірність сталі корозійному розтріскуванню пов’язана з її

структурним станом, тобто залежить від технології виготовлення та

попередньої обробки поверхні сталі (термомеханічної або термічної). При

прокладанні магістральних трубопроводів застосовувані на різних ділянках

труби можуть відрізнятися за хімічним складом та технологією

виробництва. Труби однакового хімічного складу можуть мати відмінності

структури та відрізнятися за вмістом неметалевих включень. Вважали

доцільним дослідити, як впливають ці особливості на схильність сталі Х70

до корозійного розтріскування.

За хімічним складом та механічними властивостями (розділ 2,

табл. 2.1 та табл. 2.2) метал обох досліджених труб є типовим для сталі

Х70. Мікроструктура основного металу труб – феритно-перлітна з

притаманною для сталі контрольованої прокатки незначною структурною

неоднорідністю на різних по товщині ділянках листа (поблизу зовнішньої

поверхні, в порівнянні з іншими зонами, феритне зерно дещо менше і

більш видовжене вздовж прокату), рис. 3.3. Видовженість феритних зерен

у напрямку прокату дуже незначна.

Феритне зерно відповідає (9-10) номеру для труби А та (10-11)

номеру для труби Б (за виключенням окремих зерен 9 номеру) згідно з

ГОСТ 5639 299. Смугастість (оцінена згідно з ГОСТ 5640 309) металу

для труб А і Б оцінена балом 4, ряд Б і балом 2, ряд Б, відповідно. Кількість