Page 103 - DISS_NYRKOVA
P. 103

103


                         Потік проникнення водню в поверхневий шар сталі обчислювали за

                  формулою:

                                                           І      D H  C 0
                                                    J ст    ст      2    ,                           (2.5)
                                                           FS        L

                         J ст    –  потік  проникнення  водню  в  поверхневий  шар  кристалічної


                                                                                                       2
                  гратки на окисненій стороні зразка при стаціонарному режимі, моль/(м с);
                         І  – сила струму при стаціонарному режимі проникнення водню, А;
                          ст
                                                                     2
                         S – площа досліджуваного зразка, м ;
                         F – постійна Фарадея, 96485 Кл/моль;

                                                                                       2
                                                                                  -5
                         D  H 2   – коефіцієнт дифузії водню, рівний 1,5∙10  см /с;
                                                                                              3
                         C  – концентрація водню, що проникає в метал, ммоль/м ;
                           0
                         L – товщина зразка, м.

                                                    I ст    І Н 2   І                                (2.6)
                                                                   ф


                         І      – сила струму, обумовленого проникненням водню, А;
                           Н 2

                         І  – сила фонового струму, що відповідає струму пасивації зразка, А.
                          ф


                         2.13 Метод оптичної мікроскопії



                         Метод  застосовували  для  дослідження  мікроструктури  після


                  корозійних  випробувань.  Під  час  підготування  до  металографічних
                  досліджень  для  виключення  овалізації  крайок  і  руйнування  структури


                  металу приповерхневих шарів зразки фіксувалися протакрілом в кільцевих
                  оправках. Шліфи виготовляли за стандартною методикою із застосуванням


                  алмазних паст різної дисперсності. Для виявлення мікроструктури зразки

                  піддавали травленню в ніталі (розчин 4 %-вої азотної кислоти в етиловому

                  спирті) та пікралі. Металографічні дослідження проводили на мікроскопі

                  NEOPHOT 21 при збільшенні ×500. Цифрове зображення мікроструктури
   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108