Page 70 - Dys

70

Тому зробили висновок, що збереження грубозернистої структури сталі

50Г групи міцності Д може свідчити про недотримання режиму її термічного

оброблення (можливо нормалізація труб взагалі не була проведена), що й

спричинило збереження грубозернистої структури. Однак такі випадки

трапляються у практиці експлуатації обсадних колон, тому важливо дослідити

можливий негативний вплив специфічної мікроструктури сталі на властивості,

які визначають її роботоздатність.

Стосовно сталі 32Г2, то обсадні труби групи міцності Е переважно

піддають термічному обробленню шляхом нормалізації або гартування з

застосуванням високого відпуску. Тому за достатньо швидкого охолодження

труб під час нормалізації формується дрібнозерниста структура, яка

забезпечує необхідні механічні характеристики металу обсадних труб групи Е.

У дослідженому випадку мікроструктура складалася з дрібних зерен

сорбітоподібного перліту завбільшки до 25 мкм, розмежованих прошарками

фериту шириною до 2 мкм.

Таким чином, досліджувані сталі обсадних труб характеризуються

відмінностями ферито-перлітної мікроструктури, тому їх брали до уваги під

час аналізу властивостей сталей у подальших дослідженнях.

3.2 Вплив мікроструктури сталей 50Г та 32Г2 на опір корозії

Корозійні ураження обсадних труб створюють передумови для

подальшого їх корозійно-механічного та воднево-механічного руйнування

[110]. Ці види руйнувань є небезпечними, оскільки їх важко прогнозувати.

Тому оцінювання схильності сталей до формування на їх поверхні корозійних

уражень є важливою передумовою прогнозування роботоздатності труб в

експлуатаційних умовах.