Page 84 - Korniy_dyser

84

Підсумовуючи результати досліджень в цьому напрямку, можна
стверджувати, що досить детально вивчено адсорбційну взаємодію окремих

атомів і молекул на поверхні металів, частково оксидів металів з газового
середовища, розраховано адсорбцію молекул води на металах з точку зору

переносу заряду із залученням моделей, які враховують вплив електричного
поля та заряду поверхні. Що стосується саме корозії, то тут ситуація дещо

гірша. На даний час існують деякі моделі взаємодії корозійно-активних іонів

з поверхнею металів за впливу водного середовища. Недостатня увага

приділена розгляду двох- та багатокомпонентних систем, незважаючи на те,

що саме такі системи є складовими реальних матеріалів, які працюють у

різних корозивних середовищах. Також є лише поодинокі моделі корозійного

розчинення поверхні бінарних матеріалів в корозивному середовищі, які

переважно базуються на використанні термодинамічних рівнянь без

врахування опису локальних взаємодій або для їх розрахунку застосовують

метод плоских хвиль або інші методики розрахунку періодичних структур,

які не дають змоги описувати вихід іона металу в середовище з кристалічної

ґратки. В такому плані особливо актуальним є розвиток мікроскопічних

моделей і уявлень про елементарний акт цього складного процесу –

дослідження структурних, електронних та енергетичних змін на шляху

виходу іонізованого атома з поверхні нанокластера в розчин з утворенням

гідратованого комплексу або гідратованого комплексу з частинками

адсорбованих речовин.

Вказані праці стосовно моделювання зони контактуючих тіл

використовують або спрощені моделі, в яких явно не враховується поверхня

металу, а також вплив на неї частинок середовища, або достатньо складну

методику розрахунку, яка не дає змоги розглядати великі системи (порядку

100 атомів), що є необхідним для вирішення завдань поставлених у даній

роботі. Тому необхідно розробити методику моделювання, яка б адекватно

описувала процеси, що проходять в зоні контактної взаємодії двох металів за