Page 84 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 84

84


                                10 1                                                               /
                                                                                                  1

                                           2                                                         3 /
                                                                                                     2 /
                                            3

                                10 0    1
                                i, мА/см 2







                                10 -1








                                10 -2


                                                                                                     -400
                                                -500                      -450                      E, мВ


                       Рисунок 4.3 – Поляризаційні криві сталі 20 в 5%-ому розчині HCl (1, 1´),

                                             екстракті дуба (2, 2´) та чаю (3, 3´).



                       Електрохімічні  вимірювання  показали,  що  під  впливом  екстрактів

                стаціонарний потенціал E  сталі зміщується в бік від'ємніших значень, причому
                                               st
                                                                                 3
                збільшення концентрації екстракту від 0,2 до 0,8 г/дм  майже не змінює значень
                E  (рис. 4.3, табл. 4.1).
                  st
                       Струми корозії сталі 20 в інгібованих середовищах зменшуються в 2,5–3,9

                рази,  константи  Тафеля  зростають,  збільшується  в  1,5–2  рази  поляризаційний

                опір.  Отримані  результати  вказують  на  те,  що  обидва  екстракти  в  кислому

                середовищі  гальмують  і  катодну,  і  анодну  реакції,  причому  ефективність

                екстракту  чаю  є  вища,  ніж  екстракту  дуба.  Це  узгоджується  з  результатами

                гравіметричних досліджень, одержаних за невеликого часу експозиції.

                       Електрохімічні показники швидкості корозії відображають первинні стадії

                взаємодії інгібованого середовища з поверхнею сталі. Очевидно, що причиною

                різної  початкової  ефективності  однотипних  досліджуваних  інгібіторів є  певні
   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89