Page 70 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 70
70
Таким чином, саме граничний дифузійний струм і буде визначати
швидкість корозії сталі в присутності цього інгібітору, особливістю якого, як
колоїдної системи, є специфічна взаємодія з поверхнею сталі, в результаті чого
спостерігається безперервне зменшення з ростом концентрації інгібітору
активної частини поверхні сталі. При цьому метал залишається в активному
стані і швидкість анодної реакції може дещо збільшуватися. Власне зміна
швидкості корозії сталі 20 в залежності від концентрації силікату найкраще
узгоджується із зміною граничного дифузійного струму (рис. 3.11).
Однозначне розуміння природи захисної дії силікатів до цього часу не
вироблене. З одного боку захист може бути результатом утворення на поверхні
сталі від’ємно зарядженими іонами або колоїдними частинками силікату з
2+
3+
іонами Fe , Fe ферросиліцидів. З іншої – гальмування корозії може досягатися
шляхом виділення аморфного кремнегелю та гідрату оксиду заліза.
Зазначимо, що задовільний захист екологічно безпечним силікатом
вуглецевої сталі у водних середовищах досягається за його концентрації, вищій
-3
10 М. Це означає, що силікат як індивідуальний інгібітор малоефективний для
таких систем метал–середовище.
3,2
K m 10 -5 , г/см 2 год 2,4
1,6
0,8
0,0
1 2 3
Рисунок 3.12 – Швидкість корозії сталі 20 у водогінній воді (1) в присутності
3
0,2 г/дм АМПК (2) і АЯК (3).