Page 18 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 18

18

                менш  пасивному  аерованому  катоду  (υ~(–0,1)  –  (–0,4)),  де  відбувається

                відновлення  кисню,  розчиненого  в  загальному  об’ємі.  Частина  електронів

                                                                                    +
                залишається у вершині тріщини де вони відновлюють H  до атомарного[28].
                       Швидкість  корозії  у  вершині  тріщини,  вільної  від  кисню,  досягає

                максимуму ~ 60 мм/рік; розчин при цьому стає насиченим хлорним залізом (pH

                         –
                3,8; [Cl ] = 9,3 M; υ = 0,2  B). При цьому виникає стан пасивності за рахунок
                утворення  композиційних  плівок  магнетиту  γFe O   та  лепідокроциту  γFeOOH
                                                                               3
                                                                            2
                під шаром FeCl  4H O.[29]
                                   2
                                        2
                       Циклічне стиснення та розширення тріщини сприяє вирівнюванню складу

                розчину в тріщині і в загальному об’ємі. Це послужило причиною припущення

                про малу чутливість швидкості розвитку тріщини щодо складу розчину. В той

                же час є дані про різний склад розчину в тріщині і загальному об’ємі. В тріщині

                концентрація  та  склад  розчину  змінюються  внаслідок  розчинення  металу  і

                гідролізу продуктів корозії.

                       Мінімум  рН  досягається  за  рахунок  гідролізу  FeCl .  Для  середньо
                                                                                            2
                вуглецевих сталей М. Пурбе [30] отримав значення рН нижче ніж 2,7. Можна

                                        2+
                припустити , що Fe , входячи з тріщини, впродовж стискальної частини циклу,
                окислюється в загальному об’ємі на вході в тріщину і в подальшому втягується

                               3+
                у вигляді Fe .
                       Тенбал  [31]  виділяє  такі  основні  фактори,  які  впливають  на  швидкість

                росту  тріщини  в  сталях  в  нейтральних  середовищах:  електродний  потенціал,

                концентрація  кисню,  швидкість  плинності,  температура,  рН  (буферна  сила),

                солевідкладення. Крім того, важливим є склад сталі, характеристики твердості,

                довжина  тріщини,  її  геометрія,  швидкість  деформації  у  вершині,  частота  і

                тривалість навантаження.

                       Кількісний аналіз розчину в тріщині надзвичайно ускладнений її малими

                розмірами.  Браун,  застосовуючи  виморожування  розчину  у  вершині

                підростаючої тріщини в сплавах на основі алюмінію та заліза у 3%-ому розчині

                NaCl,  першим  визначив  склад  розчину  [32,  33].  Існують  теоретичні  та


                експериментальні  дослідження  по  визначенню  вмісту  кисню  в  тріщині.
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23