Page 18 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 18
18
менш пасивному аерованому катоду (υ~(–0,1) – (–0,4)), де відбувається
відновлення кисню, розчиненого в загальному об’ємі. Частина електронів
+
залишається у вершині тріщини де вони відновлюють H до атомарного[28].
Швидкість корозії у вершині тріщини, вільної від кисню, досягає
максимуму ~ 60 мм/рік; розчин при цьому стає насиченим хлорним залізом (pH
–
3,8; [Cl ] = 9,3 M; υ = 0,2 B). При цьому виникає стан пасивності за рахунок
утворення композиційних плівок магнетиту γFe O та лепідокроциту γFeOOH
3
2
під шаром FeCl 4H O.[29]
2
2
Циклічне стиснення та розширення тріщини сприяє вирівнюванню складу
розчину в тріщині і в загальному об’ємі. Це послужило причиною припущення
про малу чутливість швидкості розвитку тріщини щодо складу розчину. В той
же час є дані про різний склад розчину в тріщині і загальному об’ємі. В тріщині
концентрація та склад розчину змінюються внаслідок розчинення металу і
гідролізу продуктів корозії.
Мінімум рН досягається за рахунок гідролізу FeCl . Для середньо
2
вуглецевих сталей М. Пурбе [30] отримав значення рН нижче ніж 2,7. Можна
2+
припустити , що Fe , входячи з тріщини, впродовж стискальної частини циклу,
окислюється в загальному об’ємі на вході в тріщину і в подальшому втягується
3+
у вигляді Fe .
Тенбал [31] виділяє такі основні фактори, які впливають на швидкість
росту тріщини в сталях в нейтральних середовищах: електродний потенціал,
концентрація кисню, швидкість плинності, температура, рН (буферна сила),
солевідкладення. Крім того, важливим є склад сталі, характеристики твердості,
довжина тріщини, її геометрія, швидкість деформації у вершині, частота і
тривалість навантаження.
Кількісний аналіз розчину в тріщині надзвичайно ускладнений її малими
розмірами. Браун, застосовуючи виморожування розчину у вершині
підростаючої тріщини в сплавах на основі алюмінію та заліза у 3%-ому розчині
NaCl, першим визначив склад розчину [32, 33]. Існують теоретичні та
експериментальні дослідження по визначенню вмісту кисню в тріщині.