Page 105 - дисертація головей3-converted

106

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання науково-технічного

завдання – встановлення впливу сульфідів заліза на корозію та наводнювання

вуглецевих сталей та визначення їх схильності до сірководневого корозійного

розтріскування і основних факторів впливу на неї. Основні результати

полягають у наступному:

1. Методом циклічної вольтамперометрії показано, що в сульфідвмісних

середовищах на інертному електроді лімітуючою стадією процесу окиснення є

хімічна реакція утворення полісульфіду, що слідує за виділенням сірки, а

катодний – контролюється реакцією розряджання полісульфід-іонів з

попередньою їх адсорбцією.

2. Встановлено, що на циклічних вольтамперограмах потенціали

анодного окиснення десорбованого з металу водню та окиснення армко заліза

до Fe(ІІ) збігаються, що вносить методичні корективи у проведення

експериментів з різною швидкістю розгортки потенціалу.

3. Електрохімічні дослідження корозійної тривкості армко заліза у
хлорид- та ацетат- вмісних розчинах показали, що сірководень має більший

влив на швидкість катодних реакцій, які зростають в 2,7…6,0 разів, ніж
анодних. Формування на його поверхні піриту, на противагу іншим сульфідам,

сприяє підвищенню перенапруги катодних реакцій, що не приводить до
зниження кількості виділеного за катодної поляризації водню і не впливає

істотно на наводнювання. Порівняння значень швидкості електродних процесів,

перенапруги катодних реакцій та концентрації абсорбованого армко залізом за

катодної поляризації водню показало, що наводнювання металу не визначається

його виділеною кількістю.

4. На основі вольтамперних залежностей сталі У8 встановлено, що

корозія перліту та мартенситу у хлоридно-ацетатних середовищах протікає за

2
змішаного контролю з швидкістю ~0,08 та ~0,12 мA/cм , а сорбіту та трооститу
– за анодного і є на ~50% меншою. Утворення на її поверхні сульфідів