Page 11 - 2

11

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше виявлено, що ступінь наводнювання сталі 17Г1СУ у хлорид- та

ацетатвмісних розчинах за насичення сірководнем не залежить від їх рН та

швидкості корозії, і концентрація абсорбованого водню в сталі досягає

максимальних значень ~25…32 ppm Ме. В абсорбованому водні частка

дифузійно-рухливого в ~2,2-3,5 рази більша, ніж водню з вищою енергією

зв’язку з металом. За відсутності H 2S наводнювання сталі в хлорид- та

ацетатвмісних розчинах у ~4-7 разів менше і частка дифузійно-рухливого

водню складає всього ~30…40% від сумарного його вмісту.

Корозійно-механічне руйнування сталей 20 та 30ХМА за статичних та

симетричних і асиметричних циклічних навантажень протікає переважно

внаслідок водневого окрихчення, а сталі 17Г1СУ– за сумісної дії корозійного

та водневого факторів.

Корозійно-механічне руйнування сталі 12Х21Н5Т за статичних наван-

тажень відбувається за переважальної дії водневого чинника, а за асиметрич-

них та симетричних циклічних – за сумісної дії корозійного та водневого.

Вперше виявлено, що в хлоридно-ацетатних середовищах, насичених

сірководнем, частка абсобованого водню від його загальної кількості, що

виділився за рахунок корозії сталі 17Г1СУ упродовж 12…720 год, складає не
більше 20%.

Вперше встановлено, що схильність до корозійного розтріскування
сталей 20 та 30ХМА у більшій мірі визначає концентрація дифузійно-

рухливого водню, а за циклічних – кількість водню з вищою температурою
десорбції.

Високий опір сталей сірководневому корозійному розтріскуванню не

гарантує їх витривалості у насичених сірководневих середовищах за сумісної

дії статичних і циклічних навантажень.

На прикладі сталей 20, 30ХМА та 12Х21Н5Т показано, що зі

зростанням амплітуди асиметричних циклів довговічність зразків знижується

істотніше, ніж зі зростанням їх середніх навантажень.