Page 8 - 2

8

Актуальність теми

У видобувному продукті більшості нафтогазових родовищ і воді

Чорного моря, де експлуатуються морські платформи, присутній сірко-

водень. Важливою передумовою забезпечення надійності та роботоздатності

нафтогазовидобувного обладнання та споруд на морському шельфі є

встановлення його впливу на корозійно-механічну тривкість металу, з якого

воно виготовлене. Роботоздатність сталей і сплавів за таких умов

визначають, переважно, в насичених H 2S розчинах за статичних навантажень.

Однак бурові платформи та обладнання в умовах морського шельфу зазнають

циклічних навантажень від удару хвиль, вібрації механізмів, дії вітру тощо,

що може пришвидшити розвиток пошкоджень у металах. Роботоздатність

сталей у сірководневих середовищах проаналізовано в працях: Г.В. Карпенка,

І.І. Василенка, Р.К. Мелехова, О.І. Радкевича, І.С. Шпарбера, B. Graig, A.I.

Keda, O. Vosikovsky та інших. Однак корозійно-втомне руйнування сталей у

сірководневих середовищах практично не вивчене.

Аналіз численних експериментальних даних та запропонованих

механізмів корозійного розтріскування (КР) і корозійної втоми металів

вказує, що головними чинниками, відповідальними за їх руйнування, є

локальне електрохімічне розчинення та водневе окрихчення. Залежно від
хімічного складу, механічних характеристик, термічної обробки сталі, виду

навантаження і властивостей середовищ роль кожного з них у зародженні та
розвитку тріщини може змінюватися в широких межах. Переважна більшість

дослідників вважає, що в сірководневих середовищах основним фактором
пришвидшеного руйнування є водневе окрихчення металів, яке пов’язане зі

швидкістю корозії, зокрема, ефективністю водневої деполяризації. Тому

вивчення закономірностей корозійно-механічного руйнування трубних

сталей і їх зварних з’єднань (ЗЗ) та встановлення його визначального

чинника – актуальне науково-технічне завдання, вирішення якого сприятиме

розробленню заходів для належної роботоздатності обладнання за наявності

сірководню.