Page 9 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 9

7

         суттєво вища частка феритних зерен та великі перлітні зерна, що зумовлює її вищу ЕХ
         гетерогенність, а отже, нижчий опір корозії.
               Дослідженнями розчинення сталей у МР (рН = 3,1) за анодного потенціалу поля-
         ризації  Е а = -0,1 В  (відповідає  активному  анодному  розчиненню)  виявлено  плато  на
         хроноамперограмах  на  початковій  стадії  анод-
         ного  розчинення  для  обох  сталей  (рис. 3),  що          1,0
         свідчить      про      переважальне        розчинення       0,8 І, мА                           1
         структурно-вільного  фериту.  Однак  сталі  50Г                          І                      2
         властивий  дещо  вищий  струм  на  плато  і,  0,6                         1
         найважливіше, триваліше плато, що зумовлено,
         очевидно,      більшою       часткою       структурно-      0,4
         вільного  фериту  у  її  структурі.  Отримані  дані                 І 2
         узгоджуються  з  відомими  щодо  вибіркової                 0,2
         корозії ферито-перлітних сталей у перхлоратних              0,0
                                                                                                            50
         і  сульфатних  середовищах.  Отже,  і  у  кислих               0      10     20     30     40  , хв
         хлоридних  розчинах  з  барботуванням  СО 2,  що              Рис. 3. Зміна у часі густини струму
         моделюють        пластову       воду,     домінуючим          анодного розчинення сталей 50Г (1)
         чинником       інтенсифікації       корозії    ферито-           та 32Г2 (2) у МР (рН = 3,1) за
         перлітних  сталей  є  частка  структурно-вільного                    потенціалу Еа = -0,1 В.
         фериту у мікроструктурі.
               На  основі  аналізу  поляризаційних  кривих  сталі  32Г2  у  МР  з  рН  =  3,1–7,0
         виявлено  (рис. 4),  що  вона  кородує  з  дифузійним  контролем  катодної  реакції:  без

         пропускання  СО 2  деполяризаторами  є  розчинений  кисень,  а  з  пропусканням  –
         додатково  молекули  H 2CO 3  та  іони  гідрокарбонату  та  водню,  на  які  дисоціює
         карбонатна кислота. Про наявність додаткового катодного деполяризатора свідчать
         вищі катодні струми у МР з пропусканням СО 2, ніж без.



                10 -3                                             10 -2           4
                                        2                           -3                   5
              lgі, А/см 2  10 -4                     1           lgі, А/см 2  10 -4  3


                                                                  10

                10 -5                                               -5
                                                                  10


                10 -6                                             10 -6
                      -1,0     -0,8     -0,6     -0,4 Е, В                 -1,0     -0,8     -0,6     -0,4 Е, В
            Рис. 4. Поляризаційні криві сталі 32Г2 у 1% NaCl без (1), з барботуванням СО2 (2–4) та
                      додатком СН3СООН (5) за рН: 1 – 7,0; 2 – 6,3; 3 – 5,1; 4 – 4,15; 5 – 3,1.

               Зі  зниженням  рН  розчину  до  3,1  інтенсифікуються  обидві  електродні  реакції
         (рис. 4),  а  отже,  зростає  швидкість  корозії  сталі  (рис.  5а).  У  МР  з  рН  =  4,15–6,3
         (пропускання  СО 2)  підвищення  швидкості  корозії  сталі  i corr  зі  зниженням  рН
         пропорційне зростанню швидкості катодної деполяризації і d (рис. 5б), а за додавання
         СН 3СООН (рН = 3,1) таку залежність не фіксували, що вказує на її інтенсифікувальний
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14