Page 4 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 4

2

         недопущення         виходу      з   ладу     трубопроводів        через    порушення        безпеки”,
         № держреєстрації  0215U000156,  2015 р.  та  низки  госпдоговорів,  у  яких  автор  брала
         участь як виконавець.

               Мета і задачі дослідження. Мета роботи – встановити основні закономірності
         корозійно-водневої  деградації  ферито-перлітних  сталей  з  урахуванням  складу
         модельних пластових вод та виду експлуатаційного навантаження, а також вивчити
         можливості  підвищення  їх  корозійної  тривкості  та  опору  КМР  застосуванням
         екологічно безпечного інгібітору.
               Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі задачі:
               1.  Дослідити  лімітуючі  стадії  електрохімічних  (ЕХ)  реакцій,  корозійну
         тривкість, опір ВК та КМР ферито-перлітних сталей залежно від їх мікроструктури
         та  кислотності  водних  середовищ  з  барботуванням  СО 2,  що  моделюють  пластові
         води.
               2.  Диференціювати  вплив  корозійного  та  наводнювального  чинників
         модельного  пластового  середовища  залежно  від  його  хімічного  складу  та  виду
         експлуатаційного навантаження на опір корозії та КМР ферито-перлітних сталей у
         вихідному та експлуатованому станах.
               3.  Вияснити перспективи інгібіторного захисту екологічно безпечним таніном
         сталей  насосних  штанг  від  корозії  та  КМР  у  кислому  водному  середовищі  з
         барботуванням СО 2.
               4.  Вияснити роль водню в експлуатаційному розшаруванні трубних сталей.
               5.  Дослідити  опір  трубних  сталей  водневому  розтріскуванню  залежно  від
         орієнтації напряму поширення тріщини до напряму вальцювання.

               Об’єкт дослідження: КМР ферито-перлітних сталей у вихідному стані та після
         тривалої експлуатації.
               Предмет  дослідження:  закономірності  зміни  корозійних,  ЕХ,  механічних  та
         корозійно-механічних властивостей сталей 20, 50Г, 32Г2, 20Н2М, 35ХМ, 17Г1С та
         Х60 внаслідок тривалої експлуатації і корозійно-наводнювальної дії пластових вод.

               Методи  досліджень:  ЕХ  методи  вивчення  характеру  корозії  та  швидкості
         релаксації  ЕХ  реакцій  на  свіжоутвореній  поверхні,  захисної  дії  інгібітору;
         гравіметричний метод визначення швидкості корозії; встановлення опору корозійно-
         статичному  руйнуванню  (КСР)  за повільного розтягу  гладких  циліндричних  зразків;
         визначення  характеристик  міцності  і  пластичності,  ударної  в’язкості,  статичної,
         циклічної  та  корозійно-циклічної  тріщиностійкості,  опору  втомному  та  корозійно-
         втомному  руйнуванню;  металографічний  аналіз  структури;  фрактографічний  аналіз;
         методи математичної статистики.

               Наукова новизна одержаних результатів.
               Встановлено, що на початковій стадії корозійного руйнування ферито-перлітних
         сталей  50Г  та  32Г2  у  1%-му  розчині  NaСl  з  рН = 3,1  з  барботуванням  СО 2,  що
         моделює пластові води, здебільшого розчиняється структурно-вільний ферит, частка
         якого у мікроструктурі сталі є домінуючим чинником інтенсифікації корозії.
               Виявлено вплив мікроструктури ферито-перлітних сталей обсадних труб різної
         категорії  міцності  на  їх  опір  водневій  крихкості:  сталь  32Г2  вищої  міцності  з
         дисперснішою  мікроструктурою  менш  схильна  до  неї  за  умов  попереднього
   1   2   3   4   5   6   7   8   9