Page 5 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 5
3
електролітичного наводнювання, ніж сталь 50Г нижчої міцності з грубозернистою
мікроструктурою (крупнозернистий перліт, облямований прошарками фериту).
Вперше оцінено ступінь деградації ферито-перлітних сталей 20Н2М та 35ХМ
насосних штанг після їх тривалої експлуатації (5,5 років) за зниженням їх опору
корозії, корозійно-статичному, втомному та корозійно-втомному руйнуванню на
стадіях зародження та росту тріщини у модельному розчині пластової води з рН = 3,1.
Вперше виявлено ефективність захисту експлуатованої низьколегованої сталі
20Н2М у модельному розчині пластової води з рН = 3,1 від корозії та корозійно-
втомного руйнування на стадіях зародження та росту тріщини екологічно безпечним
таніном (ступінь захисту 80–85%). Встановлено кореляційну залежність між кількістю
витраченої електрики на окиснення свіжоутвореної поверхні сталі 20Н2М та періодом
зародження корозійно-втомної тріщини у цьому розчині за різної концентрації таніну і
на цій основі розвинуто метод прогнозування корозійно-втомної витривалості ферито-
перлітних сталей у пластовій воді з добавкою інгібітору.
Виявлено посилення наводнюванням анізотропії характеристик опору крихкому
руйнуванню вальцьованих трубних сталей з використанням зразків, які забезпечують
орієнтацію площини поширення руйнування в осьовому, тангенціальному і
радіальному напрямах. Встановлено, що енергія деформування розтягом
наводненого зразка з тріщиною до її старту у напрямку між волокнами у 60 разів
менша, ніж поперек волокон.
Практичне значення одержаних результатів.
Результати досліджень макророзшарування труб магістральних газопроводів
внаслідок експлуатаційної деградації трубних сталей використано в УМГ “Прикарпат-
трансгаз” для обґрунтування умови їх можливої подальшої експлуатації. Встановлені
закономірності впливу умов попереднього електролітичного наводнювання та наванта-
ження зразків на механічні та корозійно-механічні характеристики трубних сталей
використано для розроблення методу моделювання їх експлуатаційної деградації, яку
впроваджено в УМГ “Прикарпаттрансгаз”.
Розроблена методика діагностування експлуатаційної деградації сталей насос-
них штанг нафтовидобувних свердловин за ступенем їх схильності до корозійно-
втомного руйнування впроваджена у НГВУ “Долинанафтогаз” ПАТ “Укрнафта” для
з’ясування причин їх руйнування, обґрунтування умов безпечної експлуатації та
подовження ресурсу. Методику діагностування експлуатаційної деградації сталей
металоконструкцій за їх схильністю до розшарування використано у ТОВ Фірма
“Діалаб” ЛТД для обґрунтування їх наднормативної експлуатації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися і обгово-
рювалися на вітчизняних та міжнародних конференціях: XIII та XV Міжнародних
конференціях “Проблеми корозії та протикорозійного захисту конструкційних
матеріалів” (Львів, 2016 р., 2020 р.); 6-ій Міжнародній науково-технічній
конференції “Теорія та практика раціонального проектування, виготовлення і
експлуатації машинобудівних конструкцій” (Львів, 2018 р.); 6 th International
Conference “Fracture Mechanics of Materials and Structural Integrity” (Львів, 2019 р.);
VІ Міжнародній науково-технічній конференції “Пошкодження матеріалів під час
експлуатації, методи його діагностування і прогнозування” (Тернопіль, 2019 р.).
Дисертаційна робота в повному обсязі доповідалася та обговорювалася на