Page 20 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
P. 20

18

            обчислюємо  такі  параметри  як  анізометрія,  компактність,  ректангулярність,
            асиметрія, ексцес, індекс видовженості та ін.
                  Для  класифікації  локалізованих  дефектів  застосовано  штучну  нейронну
            мережу, а саме, тришаровий перцептрон з алгоритмом зворотного поширення.
            Вектор вхідних ознак охоплює чотирнадцять елементів. Всі інформативні ознаки
            були пронормовані. Приховані шари складаються з 15-27 елементів. Навчання
            проводили на 80 дефектах, тестування – на 30 випадково вибраних дефектах, що
            належать двох класів: сферична пора та шлак. Експериментальні дослідження
            виявили,  що  найбільша  середня  (за  10-ма  експериментами)  ймовірність
            правильної  класифікації  (86%)  досягається  при  використанні  23  нейронів  у
            прихованих  шарах.  Для  підвищення  ймовірності  правильної  класифікації
            запропоновано такі наступні інформативні ознаки:
                  1. Контрастність фрагмента зображення
                               L max
                        CF       2 | L   L   L   2 | L   L   L max  || H (L ) /( 2L max NM )     (17)
                                                max
                               L 0
            де  L  –  інтенсивність  елементів  зображення  L           , 0 L  ,  L    –  максимально
                                                                              max     max
            можливе  значення  інтенсивності  на  зображенні,  L   –  середнє  значення
            інтенсивності зображення,  H        (L ) – гістограма розподілу інтенсивностей.

                  2. Контрастність об’єкта
                              L max
                       CO       2 | L   L   L   2 | L   L   L max  || H (L ) /( 2L max  Area ).   (18)
                                               max
                               L 0
                  3.  Контрастність  контуру  об’єкта  –  середній  перепад  інтенсивностей  в
            точках контуру зображення.
                  4. Середньоквадратичне відхилення контрастності контура об’єкта.
                  Експериментальні дослідження показали, що найбільша середня (за 10-ма
            експериментами)  ймовірність  правильної  класифікації  (95%)  досягається  при
            використанні 21 нейрону у прихованих шарах.
                   Запропонований метод апробовано на вибірці, що складається з зображень
            110 дефектів. За допомогою нових інформативних ознак підвищено ймовірність
            правильної класифікації від 86 до 95%.
                  Щоб обчислити розміри дефектів, потрібно дослідити зображення еталона,
            оскільки  його  розміри,  ширина  і  глибина  канавок  відомі,  а  також  обчислити
            параметр нерізкості зображення. В даній роботі розглянуто еталон канавкового
            типу, оскільки він є найбільш поширеним при радіографічному контролі зварних
            швів труб нафто- і газопроводів. Еталон чутливості має 6 рівчаків, що імітують
            дефекти різної глибини.

                  Аналіз  канавкового  еталона  чутливості.  Для  локалізації  еталона  вико-
            ристано  комбінацію  структурно-адаптивного  методу  та  локальної  функції
            зображення (9), що набуває більших значень у точках, що належать об’єкту, ніж
            у точках фону. Ділянка з максимальним значенням перепаду рівнів сірого і є
            ділянкою  з  канавковим  еталоном.  Контури  еталона  можна  виділити  методом
            Канні, а оскільки розміщення канавок є відомим, то їх контури також можна
            нанести на зображення.
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25