Page 9 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк
P. 9
7
Електрохімічні дослідження (зміна потенціалу та струму поляризації,
поляризаційні криві) у стаціонарних умовах та під час фрикційної взаємодії
виконували застосовуючи потенціостати Gill AC, ПИ-50-1.1. Електрод порівняння –
насичений хлоридсрібний, допоміжний електрод – платиновий, швидкість розгортки
1 мВ/с. Потенціал свіжооновленої поверхні металів одержували гільйотинуванням
на виготовленій у ФМІ ім.Г.В.Карпенка НАН України. Концентрацію водню
визначали методами вакуумної екстракції, повного переплавлювання за допомогою
аналізатора фірми BRUKER Galileo G8 та допомогою локального мас-спектрального
аналізу на установці ЭХО-4М конструкції інституті електрозварювання ім.
Є.О.Патона НАН України. Металографічні дослідження проводили на оптичному
мікроскопі «Neophot-2», сканівному електронному мікроскопі EVO 40XVP зі
системою мікрорентгеноспектрального аналізу на енергодисперсійному
рентгенівському спектрометрі INCA ENERGY 350 та системи аналізу картин
дифракції відбитих електронів Oxford Instruments для текстурного та фазового
аналізу металів та сплавів. Використовували профілометрію, двокрокову фазозсувну
інтерферометрію, рентгеноструктурний аналіз та гравіметричні дослідження.
Дослідження проводили на повітрі, у дистильованій воді, кислому дощі (3,18
3 3 3 3
мг/дм Н 2SO 4 + 4,62 мг/дм (NH 4) 2SO 4 + 3,20 мг/дм Na 2SO 4 + 1,58 мг/дм HNO 3 +
3
3
2,13 мг/дм NaNO 3 +8,48 мг/дм NaCl, рН=4,5), 3%-му розчині NaCl (рН=7), 20%-му
розчині H 2SO 4 (рН =-0,6), 5%-му розчині NaOH (рН=14), гліцерині, мастилі І-20, а
3
також у середовищах, модифікованих інгібіторами корозії (0,6 г/дм SrCrO 4; 0,6
3
г/дм Zn 3(PO 4) 2 та наночастинками 0,01% мас. (Ag, Zn 3(PO 4) 2 і MgZn 2(PO 4) 2.
3
Електролітичне наводнювання здійснювали у розчині H 2SO 4 – 49 г/ дм ; As 2O 3 –
3
2
10мг/дм ; за часу наводнювання 1-3 год та густини струму: 0,5 - 5 А/дм .
Третій розділ присвячений вдосконаленню електрохімічних підходів до
вивчення процесів трибокорозії металів.
Показано ефективність використання капілярного зонда для вивчення
характеру зміни електродного потенціалу за фрикційної взаємодії поверхонь у
корозивних середовищах, зокрема, з низькою провідністю.
Для підвищення точності вимірювання електродного потенціалу доріжки тертя
та його різниці з недеформованою поверхнею під час фрикційної взаємодії
запропоновано використовувати капілярний зонд, що з'єднаний з електродом
порівняння. На противагу класичній методиці з нерухомим капіляром Лугіна це дає
змогу наблизитись безпосередньо до зони тертя. За допомогою програмного пакета
«COMSOL» вивчено розподіл потенціалу у середовищах з різною провідністю і
теоретично обґрунтовано ефективність використання методу вимірювання
трибопотенціалу рухомим капілярним зондом.
Капілярний зонд у поєднанні з електродом порівняння має помітний вплив на
отримані значення трибопотенціалу під час випробувань, особливо у
слабопровідних середовищах. Під час трибокорозійних досліджень за зворотно-
поступального руху контактуючих поверхонь (сплав Д16Т-кулька Al 2O 3),
використовуючи мікрозонд діаметром 200 мкм (рис. 1), що одночасно
переміщується з контртілом і забезпечує постійну відстань до ділянки
контактування, отримали точнішу інформацію про електрохімічний стан доріжки