Page 9 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк
P. 9

7

                  Електрохімічні  дослідження  (зміна  потенціалу  та  струму  поляризації,
            поляризаційні  криві)  у  стаціонарних  умовах  та  під  час  фрикційної  взаємодії
            виконували застосовуючи потенціостати Gill AC, ПИ-50-1.1. Електрод порівняння –
            насичений хлоридсрібний, допоміжний електрод – платиновий, швидкість розгортки
            1 мВ/с. Потенціал свіжооновленої поверхні металів  одержували гільйотинуванням
            на  виготовленій  у  ФМІ  ім.Г.В.Карпенка  НАН  України.  Концентрацію  водню
            визначали методами вакуумної екстракції, повного переплавлювання за допомогою
            аналізатора фірми BRUKER Galileo G8 та допомогою локального мас-спектрального
            аналізу  на  установці  ЭХО-4М  конструкції  інституті  електрозварювання  ім.
            Є.О.Патона  НАН  України.  Металографічні  дослідження  проводили  на  оптичному
            мікроскопі  «Neophot-2»,  сканівному  електронному  мікроскопі  EVO  40XVP  зі
            системою         мікрорентгеноспектрального             аналізу      на     енергодисперсійному
            рентгенівському  спектрометрі  INCA  ENERGY  350  та  системи  аналізу  картин
            дифракції  відбитих  електронів  Oxford  Instruments  для  текстурного  та  фазового
            аналізу металів та сплавів. Використовували профілометрію, двокрокову фазозсувну
            інтерферометрію, рентгеноструктурний аналіз та гравіметричні дослідження.
                  Дослідження проводили  на повітрі,  у дистильованій  воді, кислому дощі  (3,18
                   3                         3                              3                          3
            мг/дм  Н 2SO 4 + 4,62 мг/дм  (NH 4) 2SO 4 + 3,20 мг/дм  Na 2SO 4 + 1,58 мг/дм  HNO 3 +
                         3
                                                  3
            2,13 мг/дм  NaNO 3 +8,48 мг/дм  NaCl, рН=4,5), 3%-му розчині NaCl (рН=7), 20%-му
            розчині H 2SO 4 (рН =-0,6), 5%-му розчині NaOH (рН=14), гліцерині, мастилі І-20, а
                                                                                                  3
            також  у  середовищах,  модифікованих  інгібіторами  корозії  (0,6  г/дм   SrCrO 4;  0,6
                 3
            г/дм  Zn 3(PO 4) 2 та наночастинками 0,01% мас. (Ag, Zn 3(PO 4) 2 і MgZn 2(PO 4) 2.
                                                                                                       3
                  Електролітичне наводнювання здійснювали у розчині H 2SO 4 – 49 г/ дм ; As 2O 3 –
                      3
                                                                                                  2
            10мг/дм ; за часу наводнювання 1-3 год та густини струму: 0,5 - 5 А/дм .
                  Третій  розділ  присвячений  вдосконаленню  електрохімічних  підходів  до
            вивчення процесів трибокорозії металів.
                  Показано  ефективність  використання  капілярного  зонда  для  вивчення
            характеру  зміни  електродного  потенціалу  за  фрикційної  взаємодії  поверхонь  у
            корозивних середовищах, зокрема, з низькою провідністю.
                  Для підвищення точності вимірювання електродного потенціалу доріжки тертя
            та  його  різниці  з  недеформованою  поверхнею  під  час  фрикційної  взаємодії
            запропоновано  використовувати  капілярний  зонд,  що  з'єднаний  з  електродом
            порівняння. На противагу класичній методиці з нерухомим капіляром Лугіна це дає
            змогу наблизитись безпосередньо до зони тертя. За допомогою програмного пакета
            «COMSOL»  вивчено  розподіл  потенціалу  у  середовищах  з  різною  провідністю  і
            теоретично  обґрунтовано  ефективність  використання  методу  вимірювання
            трибопотенціалу рухомим капілярним зондом.
                  Капілярний зонд у поєднанні з електродом порівняння має помітний вплив на
            отримані  значення           трибопотенціалу  під  час  випробувань,  особливо                       у
            слабопровідних  середовищах.  Під  час  трибокорозійних  досліджень  за  зворотно-
            поступального  руху  контактуючих  поверхонь  (сплав  Д16Т-кулька  Al 2O 3),
            використовуючи  мікрозонд  діаметром  200  мкм  (рис.  1),  що  одночасно
            переміщується  з  контртілом  і  забезпечує  постійну  відстань  до  ділянки
            контактування,  отримали  точнішу  інформацію  про  електрохімічний  стан  доріжки
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14