Page 7 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 7

5
                  У другому розділі наведенні основні методичні аспекти дисертаційної роботи.
            Досліджували  високоміцний  титановий  сплав  перехідного  класу  ВТ22
            (Ti–6Al–5Mo–5V–1,5Cu–1Fe).
                  Як попереднє ХППД вибрано метод обкочування алмазною кулькою, яке здій-
            снювали в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України.
                  Газове азотування сплаву ВТ22 суміщали з його ЗТО. Азотування здійснювали
            на установці, яка дозволяє проводити термодифузійне насичення азотом та відтво-
            рювати технологічний регламент ЗТО сплаву ВТ22 в одному технологічному цик-
            лі. Установка розроблена та виготовлена у ФМІ НАН України.
                  Фазовий  склад  поверхневих  шарів  визначали  на  дифрактометрі  ДРОН–3.0.
            Шорсткість поверхні до та після кожної обробки вимірювали профілометром мо-
            делі  170621  з  автоматичним  визначенням  середнього  арифметичного  відхилення
            профілю R . Дюрометричний контроль поверхонь зразків проводили з використан-
                         a
            ням мікротвердоміра ПМТ-3М. Мікроструктурний аналіз поверхневого зміцненого
            шару здійснювали на сканувальному електронному мікроскопі (SEM) ZEISS EVO
            40XVP, який обладнаний детекторами зворотних електронів (BSE) та рентгеноспе-
                                                   ктрального мікроаналізу (EDX) INCA Energy 350.
                                                         Триботехнічні  характеристики  зміцнених  зра-
                                                   зків титанового сплаву ВТ22 досліджували на ма-
                                                   шині тертя СМЦ-2 на базі 1000 м за питомого на-
                                                   вантаження 0,6 МПа зі швидкістю ковзання 0,6 м/с.
                                                   Змащування – граничне. Як мастило використову-
                                                   вали гідрорідину АМГ-10, яка застосовується в гі-
                                                   дросистемах  вітчизняних  літаків.  Контртіла  виго-
                                                   товляли  з  деформівної  бронзи  БрАЖН  10-4-4.
                                                   Схема трибоспряження – «диск – колодка» (рис. 1).
                                                         Випробування  на  короткочасну  міцність  та
             Рис. 1. Схема трибоспряження          пластичність, утомні випробування за схемою обе-
              «диск – колодка»: 1– отвір для       ртового згину проводили на установках, які розро-
             термопари; 2 – колодка; 3 – диск;     блені та виготовлені у ФМІ НАН України.
                4 – контейнер з гідрорідиною

                  У третьому розділі вивчено вплив ХППД на характеристики поверхневого змі-
            цненого шару сплаву ВТ22 різного структурного стану.
                  Досліджували         сплав     ВТ22       з    наступними        структурними         станами:
            β-,  (α+β)-пластинчастою  та  (α+β)-глобулярною  структурами  (рис.  2).  Для  оцінки
            ефективності ХППД для цих структур поверхню сплаву обробляли, змінюючи наван-
            таження від 100 до 700 Н та кількість проходів від 1 до 11.













                              а                                б                                в
                           Рис. 2. Мікроструктура титанового сплаву ВТ22, де а– β-структура;
                           б – (α+β)-пластинчаста структура; в – (α+β)-глобулярна структура
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12