Page 243 - УДК
P. 243
243
Значення параметрів розподілу: x 0 = -6,8532, m = 0,67568, = 0,096399.
Прогнозування довговічності NiTi зразка з тріщиною. Моделювали
втомне руйнування циліндричного зразка діаметром 8 мм за одновісного розтягу
із коефіцієнтом асиметрії циклу навантаження R = 0,22 із півеліптичною
поверхневою тріщиною. Початкову глибину дефекту b 0 вибирали дискретно: 1,0
мм, 1,45 мм, 2 мм та 3 мм. Відношення початкової глибини дефекту (довжини
меншої півосі) до довжини більшої півосі еліпса b 0/a 0 вибирали 1/3, 1/2, 2/3 та
3/4. Мінімальне та максимальне напруження циклу навантаження становило 24,5
МПа та 110,4 МПа відповідно.
Для імовірнісного прогнозування росту втомної тріщини застосовували
рівняння Періса (5.1). Швидкість росту поверхневої втомної тріщини у довжину
та глибину визначається системою рівнянь
da a n
dN C K ,
(6.10)
db C K b n ,
dN
де b – глибина тріщини; a – більша піввісь еліпса.
У кожному циклі навантаження обчислювали КІН за формулою (2.1).
Коефіцієнт С рівняння Періса розглядали як випадкову змінну. Отримані
за допомогою методу Левенберга-Марквардта значення параметрів розподілів
lgC закладали в програму обчислення росту втомної тріщини. Проводили 100
випадкових проб росту втомної тріщини. В і-тій симуляції моделювання за
i
i
рівнянням Періса генерували випадкове число p (0 ≤ p <1, i =1,2,…,100), за яким
обчислювали значення С за формулою C 10 F 1 ( p i ) , де F (p ) – обернена функція
i
-1
i
i
i
до F(lgC). Отримане значення C закладали в рівняння (6.11).
Інтегруючи систему рівнянь (6.11) і підставляючи випадково згенеровані
значення C змоделювали РВТ для зразка. Для кожного зразка було проведено
100 проб моделювання росту втомної тріщини.