Page 87 - дисертація

87

Висновки

Отримана розрахункова залежність для встановлення

тріщиностійкості композитів на основі цементної матриці K . Чинниками,

C
що визначають тріщиностійкість матеріалу є пошкодженість матеріалу

матриці тріщинами ( ) та порами (V ); модулі пружності матриці ( E ) та
m
p
наповнювача ( E ); об’ємний вміст фібри (V ); гранична деформація
f
f
композита ( ); міцність волокон ( ) та матриці ( ); довжина (l ) та
c
m
f
радіус волокон ( r ); радіус максимальних пор (  ); коефіцієнт ( ), що
характеризує орієнтацію волокон у композиті.

Розрахунки показали, що для забезпечення високої тріщиностійкості

композита визначальним чинником є деформаційна здатність армувальних

волокон. Найвищу тріщиностійкість матеріалу забезпечило армування
поліпропіленовою фіброю, для якої характерна незначна міцність, але

висока деформативність. Натомість армування цементного каменю
високомодульними і міцними вуглецевими волокнами та кевларом

призводить до створення міцних композитних матеріалів, але з дещо
нижчими характеристиками тріщиностійкості.