Page 3 - Кулик В.В.
P. 3

3

                  мартенситного  перетворення),  а  також  циклічної  тріщиностійкості

                  (K > 80 МПа∙√м),  яка  визначає  тріщиноутворення  на  поверхні  кочення,
                       fc
                  забезпечуючи  їх  високоміцний  стан  твердорозчинним  та  дисперсійним

                  зміцненням.

                         Схильність  до  утворення  повзунів  на  поверхні  кочення  коліс

                                                                                           º
                  підвищується  з  ростом  високотемпературної  (вище  500 С)  пластичності
                  (відносного видовження) сталей. Стрімкіший ріст пластичності, зумовлений

                  розчиненням карбонітридів ванадію в сталі марки Т, забезпечує сприятливіші

                  умови для утворення дефектів типу повзун на поверхні кочення коліс типу

                  КП-Т  порівняно  з  колесами  типу  КП-2.  Підвищений  опір  формуванню

                  повзунів  спричиняє  також  твердорозчинне  кремнієм  (~ 1%)  і  марганцем  (~

                  1%)  та  дисперсійне  ванадієм  (~  0,17%)  і  азотом  (~  0,013%)  зміцнення

                  колісних сталей.

                         Негативний  вплив  корозивного  середовища  (дистильована  вода  та

                  3,5%-му  водний  розчин  NaCl)  на  поріг  втоми  K   та  циклічну  в’язкість
                                                                                  th

                  руйнування K  сталей марок 2 і Т незначний. Проте відомо, що схильність
                                     fc
                  до низькотемпературного окрихчення зростає з підвищенням вмісту вуглецю

                                                               0
                  в колісній сталі: при температурі -40 С значення K  сталі марки Т (0,66%С)
                                                                                 fc
                  в 1,7 рази менше, ніж сталі марки 2 (0,58%С).

                         За впливу термосилових чинників в зоні контакту під час гальмування,

                  коли перлітна структура трансформується в мартенситну, вихідні стискальні

                  залишкові напруження ІІ роду змінюються на розтягальні тим сильніше, що

                  вищі  вміст  вуглецю  в  сталі  та  швидкість  її  охолодження.  В  сталі  марки  Т

                  порівняно  зі  сталлю  марки  2  ці  процеси  зумовлюють  інтенсивнішу

                  реалізацію  низькоенергоємного  відкольного  міжзеренного  механізму

                  руйнування  за  циклічного  навантаження  і  нижчі  характеристики  циклічної

                  тріщиностійкості:  порогу  втоми  K   у  2,4  рази;  циклічної  в’язкості
                                                                 th
                  руйнування  K   в  1,7  рази.  Твердорозчинне  зміцнення  колісних  сталей  за
                                     fc

                  вмісту 0,58…0,60% вуглецю у цьому випадку спричиняє зниження циклічної
   1   2   3   4   5   6   7   8