Page 219 - Korniy_dyser

219

значеннями. Так, розраховані віддалі Si–O для зовнішніх зв’язків складають в
середньому 1,6 Å, в той час як експериментальні віддалі за різними даними

[362] не перевищують 1,63 Å. Існує незначний розкид по значеннях
розрахованих кутів для Si–O–Si та O–Si–O. Так для кластера Ze(SiO 2) 30 кут

о
о
для різних трійок атомів Si–O–Si складає 130…136 (132 – експеримент), а
о
о
для трійок атомів O–Si–O – 108…112 (108 –експеримент).

Таблиця 5.1 – Розраховані електронні характеристики кластерів

цеолітів: H – теплота утворення, E tot – повна енергія, I – потенціал іонізації,

E HOMO – найвища зайнята молекулярна орбітальна енергія, E LUMO – найнижча

незайнята молекулярна орбітальна енергія, Δ – енергетична щілина, μ –

дипольний момент

кластер H, kcal/mol –E tot, еВ I, еВ E HOMO, еВ E LUMO, еВ Δ, еВ μ, D

Ze(SiO 2) 116 –5809,42 25195,02 6,53 –6,84 –2,79 4,05 5,12

Ze(SiO 2) 30 –1347,30 6583,91 9,19 –9,20 –4,02 5,18 2,69

Результати порівняння розрахунку віддалей Si–O для різних кластерів

Ze(SiO 2) 116 та Ze(SiO 2) 30 свідчать про незначну відмінність їх значень (табл.

5.2). Тобто при зменшенні кластера не відбувається суттєве викривлення

геометрії та зміни міжатомних віддалей. Розподіл зарядів на атомах кисню у

цих кластерах показав незначне відхилення їх значень для різних атомів

кисню (табл. 5.3), що свідчить про адекватність вибору кластерів. Для

зменшення часу розрахунку використовували кластер Ze(SiO 2) 30, на якому

адсорбували іони цинку, кальцію та водню.

Таблиця 5.2 – Розраховані віддалі (в Å) Si–O для кластерів цеоліту

Si 21–O 1 Si 21–O 3 Si 24–O 11 Si 27–O 17 Si 29–O 19

Ze(SiO 2) 116 1,5887 1,6451 1,3334 1,3465 1,5129

Ze(SiO 2) 30 1,5234 1,6236 1,3509 1,3587 1,5239