Page 93 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

93

ушляхетнинню потенціалу, що як відзначалося вище, пов’язано із формуванням

та стабілізацією захисної плівки інгібітору. Зразок із сформованою захисною

плівкою, перенесений у неінгібований розчин HCl, зберігає набуті

протикорозійні властивості в даному часовому діапазоні.

Про поступову втрату захисних властивостей плівки інгібітору свідчить

зсув потенціалу в сторону більш від’ємних значень.

Таким чином, особливості зміни стаціонарного потенціалу сталі 20 в 5%

розчині HCl підтверджують наявність ефекту післядії інгібітору в кислому

середовищі.

4.4 Порівняльна характеристика інгібіторів для протикорозійного

захисту сталі у 5% HCl

Для гальмування процесу корозії вуглецевих сталей в кислих

середовищах, зокрема в кислотних промивних розчинах, широко
використовуються такі інгібітори, як уротропін, катапін А, И–1–В, КИ–1,

ХОСП–10, ХОД та інші [68, 170].

Найбільш ефективним та широковживаним інгібітором кислотної корозії є

ХОСП–10. Однак цій композиції, розробленій на основі піридинових та

хінолінових основ із синергістом NH CNS, властивий 2–3 клас токсичності.
4
Уротропін – один з перших інгібіторів корозії сталі в соляній кислоті –

малотоксичний. Тому нами проведені порівняльні дослідження ефективності

екстракту дуба та композиції ТИС–4 з ефективністю інгібіторів ХОСП–10 та

уротропіну у розчині соляної кислоти. Встановлено, що захисні властивості

екстракту дуба стосовно сталі 20 знаходяться на рівні захисних властивостей

уротропіну (табл. 4.3), але оптимальна концентрація екстракту дуба у 2,5 рази

нижча, ніж концентрація уротропіну. Що стосується інгібітору ХОСП–10, то він

3
в концентрації 2 г/дм захищає сталь 20 у цій же кислоті на рівні 94%, а
інгібітор ТИС–4 на 93%, тобто розроблений нами інгібітор не уступає за цим