Page 92 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

92

навіть у кислих середовищах протягом певного часу діє ефект післядії інгібітору.

Цей ефект впливає і на кінетику корозійного процесу в соляній кислоті: на

відміну від неінгібованого розчину НСІ (рис. 4.10, крива 1) у присутності ТИС–4

швидкість корозії мало залежить від часу експозиції (крива 2). Ефект післядії

інгібітору майже вдвічі сповільнює часову залежність K (крива 3) проти зміни
m
швидкості корозії у соляній кислоті.

525
1

520

515
E, мВ

510

2
505 3

500

0 20 40 60 80 100 120
t, хв

Рисунок 4.10 – Зміна стаціонарного потенціалу сталі 20 у 5% HCl (1) та 2 – з

3
додатком 0,8 г/дм ТИС–4; 3 – після витримування в інгібованому розчині та
перенесення в 5% HCl.

Підтвердженням наявності певного ефекту післядії інгібітора ТИС–4 в 5%

HCl є зміна стаціонарного потенціалу E сталі 20 у цьому розчині. E сталі у
st
st
неігібованій 5% HCl встановлюється практично миттєво і за подальшої

експозиції практично не змінюється (рис. 4.10, крива 1). В інгібованій кислоті

під впливом інгібітору E зміщується в сторону менш від’ємних значень
st
(рис. 4.10, крива 2), при чому збільшення часу витримування зразка сприяє