Page 183 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

183
напруження відповідають ймовірним умовам максимального механічного

навантаження труб від тиску транспортованого газу.

Попереднє навантаження зразків також враховує полегшене

наводнювання напружених сталей [260]. З цією метою сконструювали

спеціальний пристрій (рис. 4.31–4.34), в якому послідовно розміщують по

п’ять зразків по висоті конструкції. Загальний вигляд розробленої конструкції

з навантаженими зразками для досліджень показано на рис. 4.31. Принцип

роботи цього пристосування описано нижче.
Секція для кріплення зразків складається із двох планок 1, що з´єднані

між собою колонками 2 і закріплені гайками 3. По центру планок 1 встановлено

дві тяги 4, які через блок тарілчастих пружин 5 з допомогою гайок 6 створюють

робоче навантаження серії з п’яти зразків 7, з’єднаних між собою проміжними

тягами 8. Тарілчасті пружини для створення робочого навантаження обрано

згідно з європейським стандартом DIN 2093 [261], з такими параметрами:
De = 31,5 мм, t = 1,25 мм, l 0 = 2,15 мм, H 0 = 0,90 мм . Зразки 7 закріплені у тягах

осями 9. Чотири секції конструкції з´єднуються в блок за допомогою двох

планок 10 (рис. 4.37). Індикатор 11 служить для замірів деформації зразка, він
закріплений на проміжних тягах 8 кронштейнами 12. Передбачено також

застосування динамометричного ключа.
Зразки навантажували, закручуючи гайки на вузлі, який трансформує

обертовий рух гайки в осьове переміщення тримача, стрілочним
динамометричним ключем Yato YT – 07830, що дає можливість визначати

силу F на зразку. Напружений стан зразка на розтяг визначали як відношення

F / S, де S – площа поперечного перерізу його робочої частини. Тарільчаті

пружини забезпечують практично незмінне зусилля F у випадку процесів

релаксаціїї напружень у численних з’єднаннях впродовж тривалої експозиції

навантажених зразків у газоводневій суміші.