Page 5 - дисертація головей3-converted

6

50…54 % сорбітної, 64…78% трооститної і ~67% мартенстної структури сталі

У8. Для сталі 45 вона складає ~61…72% для ферито-перліту, сорбіту ~74…79%,

трооститу ~61…75% і мартенситу ~52…85%.

Мікроскопічні дослідження поверхні зразків сталей У8 та 45 із різною

структурою після корозії у розчині NACE впродовж 96 год показали, що

корозія незалежно від структури має виразковий характер. Максимальна

глибина виразок для них характерна для структур трооститу ~150 і ~200 мкм та

мартенситу ~250 і ~125 мкм відповідно. Це супроводжується зростанням

мікроелектрохімічної гетерогенності поверхні сталі У8 від 10…30 до 250..300

мВ. Після корозії сталі 45 в розчині NACE її мікроелектрохімічна

гетерогенність зростає на ферито-перліті – удвічі, сорбіті і мартенситі в

2,0…5,5 разів, а трооститі – в 7,0 разів, що вказує на значне пошкодження

поверхні і виникнення ділянок локальної корозії, проте менше, ніж для сталі

У8.

Найбільший опір сірководневому корозійному розтріскуванню має сталь

45 феритно-перлітної та сорбітної, а сталь У8 - сорбітної і трооститної

структури. Найменш стійкі сталі мартенситної структури. Однак враховуючи

вплив на руйнування як водневого окрихчення, так і локалізації корозії

найбільш придатні для використання у сірководневих середовищах сталі У8 та

45 з сорбітною структурою. Отже опірність сірководневому корозійному

розтріскуванню цих сталей визначається, як ступенем наводнювання, так і

локалізацією корозійних процесів, які можуть підсилювати або знижувати дію

один одного.

Одержані результати використані у ТОВ «Універсальна бурова техніка»

при оцінюванні роботоздатності втулок циліндрів штангових насосів за

наявності у робочих середовищах сірководню та у ПрАТ «Конотопський

арматурний завод» для удосконалення методичних підходів до вибору

матеріалів, що працюють у середовищах з різним вмістом хлоридів, H 2S та рН.