Page 89 - Дисертація_Борух
P. 89

89

                         У  наступній  частині  роботи  викладені  результати  експериментів  зі

                  спікання  порошків  сплавів  неодим-залізо-бор  у  водні  шляхом  ГДДР  та

                  властивості отриманих матеріалів.
                         Диспропорціонування  та  рекомбінування  сплавів  у  водні  можна

                  реалізувати  різними  шляхами  з  певними  відмінностями.  Зокрема,  з  метою

                  встановлення продуктів диспропорціонування, після ГД сплав охолоджують

                  до кімнатної температури. Для ДР його знову нагрівають у вакуумі. Однак,

                  ГДДР       можна       провести       без     проміжного        охолоджування:         після
                  диспропорціонування  водень  відкачують  з  камери  і  проводять  ДР.  Другий

                  різновид ГДДР коротший в часі, менш енергоємний і тому більш прийнятний

                  з точки зору практичного використання.

                          Досліджено  фазовий  склад  та  мікроструктуру  сплаву  за  різних

                  температур рекомбінування.
                         Металографічні  дослідження  пресовок  сплаву  Nd 11,7Fe 81,1Zr 1,2B 6  після

                  різних  режимів  солід-ГДДР  підтвердили  можливість  застосування  даного

                  підходу  для  низькотемпературного  спікання  високодисперсних  порошків

                  сплавів системи Nd-Fe-B.

                         Так, після солід-ГДДР за тиску водню 0,05 МПа та температури 840 °С
                  відбувається  спікання  частинок  порошку  (рис. 3.19  а)  та  формування

                  дрібнозеренної структури (рис. 3.19 в), в окремих ділянках якої зафіксовано

                  формування зерен розміром до 100 нм (рис. 3.19 г).

                         Необхідно відмітити, що у сплаві Nd 11,7Fe 81,1Zr 1,2B 6 в результаті солід-

                  ГДДР  формується  структура,  в  якій  домінуючими  є  високодисперсна

                  феромагнітна фаза Nd 2(Fe ,Zr) 14B та залізо, виділення якого значно крупніші

                  (рис. 3.19  а,  в,  табл. 3.7).  Ділянки  заліза  мають  приблизно  розмір  2-5  мкм.

                  Формування  такого  фазово-структурного  стану,  тобто  співіснування

                  магнітотвердої та магнітом’якої фаз, є необхідним з точки зору підвищення

                  магнітних  властивостей.  Однак,  в  даному  випадку  спостерігається

                  нерівномірний  розподіл  вказаних  структурних  складових  і  їх  не

                  співрозмірність.  Крім  того,  виявлено  значну  кількість  пор  розміром  0,3-0,8

                  мкм (рис. 3.19 б).
   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94