Page 6 - Автореферат Греділь М.І.
P. 6

4

                 Наукова новизна отриманих результатів полягає в отриманні якісно нових
          закономірностей  щодо  впливу  корозійно-водневих  чинників  на  експлуатаційну
          пошкодженість вуглецевих та низьколегованих сталей та визначається такими по-
          ложеннями:
                 1.  Уперше встановлено вплив газоподібного водню на взаємодію трубних
          сталей  з  корозивно-наводнювальними  середовищами,  який  проявляється  у  змі-

          щенні рівноваги реакції H адс +H адс ↔ H 2 у бік адсорбованого водню, що так само

          посилює  абсорбування  водню  металом  за  реакцією  H адс ↔ H абс,  внаслідок  чого
          знижується корозійна тривкість сталей та зростає їх схильність до водневого роз-
          тріскування;
                 2.  Уперше  розкрито  воднево-деформаційний  механізм  та  стадійність  роз-
          витку пошкодженості в низькоміцних трубних сталях, що полягає у послабленні
          воднем адгезії неметалевих включень із матрицею з їх подальшим відшаруванням
          та деформаційним ростом і злиттям утворених порожнин внаслідок підвищення
          тиску молізованого у них водню, та спричиняє окрихчення сталей і підвищення їх
          чутливості до дії водню;
                 3.  Уперше виявлено анізотропію корозійної тривкості зміцнених арматур-
          них прутків (вищий в 1,7 рази поляризаційний опір бокової поверхні порівняно з
          перерізом  у  3%  розчині  NaCl),  яка  пов’язана  з  різним  структурно-напруженим
          станом прутків у поздовжньому і поперечному напрямі, сформованим під час їх
          зміцнення холодним волочінням.
                 4.  Уперше встановлено механізм корозійно-механічного руйнування гладких

          перлітних  прутків  на  різних  стадіях  семиетапного  холодного  волочіння  за  впливу
          корозивно-наводнювального  середовища,  який  на  перших  етапах  полягає  у  заро-
          дженні тріщини від бокової поверхні під дією водню та її просування вглиб зразка, а
          після 3-го етапу – одночасному формуванні осередку руйнування у центрі перерізу
          прутка з подальшим злиттям двох осередків;
                 5. Уперше  обґрунтовано  доцільність  використання  таніну  як  основи
          технологічного середовища для зупинки росту втомної тріщини в конструкційних
          сталях  у  широкому  діапазоні  розмахів  коефіцієнта  інтенсивності  напружень.
          Механізм дії  таніну  пов’язаний  із його  хімічною  взаємодією  зі  свіжоутвореною
          поверхнею  тріщини,  що  виникає  внаслідок  тертя  її  берегів,  та  накопиченням
          твердих продуктів реакції у порожнині тріщини, яке спричиняє її штучне закриття
          і припинення подальшого розвитку.
                 6. Розширено  наукові  знання  про  закономірності  корозійно-водневого
          руйнування  трубних  сталей  в  умовах,  наближених  до  експлуатаційних  для
          надземних  ділянок  трубопроводів.  Отримані  результати  дозволили  оцінити
          схильність  сталей  до  водневої  крихкості  під  час  тривалої  експозиції  у
          газоподібному  водні  за  наявності  навантаження  та  коливань  температури,
          характерних для природно-кліматичних умов експлуатації.

                 Практичне значення отриманих результатів:
                 1. Удосконалено метод пришвидшеної деградації сталей з урахуванням роз-
          витку в них корозійно-водневої пошкодженості, яку використано ВП «Галремене-
          рго»  АТ  «ДТЕК  Західенерго»  для  прогнозування  фактичного  технічного  стану
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11