Page 9 - Krechkovska_avtoref
P. 9

7
            досліджень деградації конструкційних сталей різного призначення, експлуатованих
            в елементах конструкцій за відповідних технологічних умов, показана роль у цьому
            процесі  корозивно-наводнювальних  середовищ,  описано  відомі  прояви  деградації
            тривало експлуатованих сталей та наведені оцінки їх поточних властивостей. Сфор-
            мульовано основні завдання дисертаційної роботи та напрями їх вирішення.

                   У другому розділі описані досліджені сталі та об’єкти, на яких вони експлуа-
            тувалися, використані для їх атестації експериментальні методики визначення меха-
            нічних характеристик та комп’ютерного оцінювання кількісних показників елемен-
            тів метало- та фрактографічних зображень, чутливих до зміни технічного стану ста-
            лей внаслідок їх експлуатаційної деградації.
                   Досліджували вуглецеві сталі після ~ 100 років експлуатації в елементах конс-
            трукцій кінця ХІХ–початку ХХ сторіч (водонапірна вежа в Миколаєві та Аджиголь-
            ський маяк, мости та аркове перекриття залізничного вокзалу у Вроцлаві) та низько-
            леговані  сталі  після  понад  ~50 років  експлуатації  на  магістральних  газо-  (17Г1С,
            Х60,  Х70)  і  нафтогонах  (10Г2С1)  та  в  бурильних  трубах  (0,28С-1Cr),  теплотривкі
            низьколеговані сталі після тривалої експлуатації (до ~23 років) на парогонах ТЕС
            (12Х1МФ  та  15Х1М1Ф)  і  високолеговані  сталі  (15Х11МФ-Ш,  Х12CrNiMoV12-3)
            після експлуатації до ~ 35 років в лопатках роторів парових турбін ТЕС.
                   Для  атестації  сталей  використали:  твердість  НВ;  характеристики  міцності
            (границі міцності σ  і плинності σ ) та пластичності (відносні видовження δ і зву-
                                    В
                                                      0,2
            ження ψ) за розтягу зразків на повітрі та в середовищі синтетичного кислотного до-
            щу (г/л: 3,19 H SO ; 3,2 Na SO ; 1,58 HNO ; 2,12 NaNO ; 8,48 NaCl, за pH 4,4 і рівня
                                             2
                                                                               3
                                                 4
                                                                3
                                   4
                              2
            мінералізації  –  0,3  %)  та  у  водному  розчині  NS4  (г/л:  0,131  MgSO ∙7H O;  0,181
                                                                                                       2
                                                                                                  4
            CaCl ∙2H O; 0,483 NaHCO ; 0,122 KCl за pH 5,7), яким моделювали вплив ґрунтових
                  2
                                            3
                       2
                                                                                                       –3
            вод (швидкість активного деформування зразків на повітрі становила 3∙10 , а в ко-
                                                  –7
                                                     –1
            розивному середовищі – 1,7·10  c ); ударну в’язкість, визначену на зразках Менаже
            KCU та Шарпі KCV; статичну тріщиностійкість K , визначену за випроб триточко-
                                                                          c
            вим згином; порогові характеристики циклічної тріщиностійкості ΔK  та ΔK                     th eff , ви-
                                                                                                th
            значені  з  кінетичних  діаграм  втомного  руйнування  в  номінальних  da/dN  –  ΔK  та
            ефективних  (з  урахуванням  ефекту  закриття  тріщини)  da/dN  –  ΔK   координатах,
                                                                                                eff
            отриманих у повітрі на балкових зразках (10×18×160 мм) з крайовим надрізом, на-
            вантажених консольним згином за частоти 10 Гц та асиметрії циклу R = 0,05.
                   Під  час  аналізу  деградації  досліджених  сталей  враховували:  хімічний  склад,
            визначений        на      оптичному        іскровому       атомно-емісійному           спектрометрі
            SPECTROMAX LMF 0,5; структуру, аналізовану на оптичному мікроскопі Neophot-
            21 та сканівному електронному мікроскопі EVO-40XVP; фрактографічні особливос-
            ті руйнування зразків і реальних зламів елементів конструкцій, вивчені на сканівно-
            му електронному мікроскопі  EVO-40XVP із системою спектрального мікроаналізу
            INCA Energy 350. Структурні та фрактографічні ознаки деградації досліджених ма-
            теріалів  кількісно  оцінювали  з  використанням  програмних  продуктів  ФМІ
            НАН України для комп’ютерної обробки півтонових зображень з автоматизованим
            виділенням об’єктів аналізу та оцінюванням їх геометричних показників.
                   За  довірчої  імовірності  0,95  і  не  менше  трьох  випроб  на  циклічну  тріщино-
            стійкість,  п’яти – на  розтяг  та  удар,  не  менше  тридцяти  –  на  твердість  та
            комп’ютерну  обробку  півтонових  металографічних  та  фрактографічних  зображень
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14