Page 7 - Krechkovska_avtoref

5
труб від їх внутрішньої поверхні та виникненню пошкоджень у поперечному перерізі.
На основі фрактографічних досліджень експлуатаційних зламів лопаток рото-
рів парових турбін встановлено причини їх дочасного втомного руйнування та зако-
номірності зміни порогових рівнів циклічної тріщиностійкості експлуатованих ви-
сокохромистих сталей залежно від зміни їх структурно-механічного стану в часі
експлуатації, які використані на низці ТЕС ДТЕК для обґрунтування періодичності
контролю роторів і забезпечення їх експлуатаційної надійності.
Побудовані залежності між механічними властивостями та структурними і
фрактографічними показниками, чутливими до зміни стану теплотривких сталей па-
рогонів, використані на ТЕС ДТЕК для оцінювання міри їх деградації через зупинки
технологічного процесу і повзучість та для обґрунтування термінів проведення чер-
гових обстежень парогонів і послідовності заміни критично деградованих елементів.
Сформульовані в роботі висновки та рекомендації використані на ТЕС ДТЕК
для з’ясування причин виникнення пошкоджень в елементах обладнання, розроб-
лення заходів, спрямованих на недопущення їх у майбутньому, а також для прогно-
зних оцінок щодо роботоздатності інших деталей конструкцій. Це підтверджено 8
актами використання отриманих результатів, висновків та рекомендацій.

Особистий внесок здобувача. Основні експериментальні дані, їх узагальнен-
ня та викладені наукові положення та висновки, що становлять суть дисертації,
отримані та сформульовані авторкою самостійно. У публікаціях, написаних у спів-
авторстві, Г. В. Кречковській належать: встановлення закономірностей зміни меха-
нічних характеристик та структури низки конструкційних сталей внаслідок їх екс-
плуатації [1–7, 20–22, 26, 30, 36–41, 44, 45]; виявлення зв’язку між термічними на-
пруженнями в трубах парогонів ТЕС на різних етапах їх експлуатації із структурни-
ми ознаками деградації низьколегованих теплотривких сталей [24, 42]; дослідження
механізмів руйнування низки конструкційних сталей тривалої експлуатації та вияв-
лення фрактографічних ознак їх деградації [8, 10, 12, 14, 15, 18, 27, 31, 34, 47]; вста-
новлення корозивно-наводнювального впливу середовищ на деградацію низки ста-
лей [8, 13, 25, 28, 33, 35, 46]; аналіз ознак експлуатаційної деградації конструкційних
сталей [19, 29, 43]; виявлення особливостей зміни опору крихкому руйнуванню ста-
лей внаслідок тривалої експлуатації [5, 32]; ідентифікація фрактографічних ознак
деградації сталей та пошук їх зв'язку з механічними характеристиками [1, 10, 11, 16,
17, 23, 26]; реалізація неруйнівного методу контролю структурно-механічного стану
теплотривких сталей [4]; оцінювання структурно-механічного стану тривало екс-
плуатованих сталей з обґрунтуванням критичного рівня їх деградації [4, 9].
Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися
і обговорювалися на семінарах, симпозіумах, вітчизняних та міжнародних конферен-
ціях: Відкритій науково-технічній конференції молодих науковців і спеціалістів Фізи-
ко-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України “Проблеми корозійно-
механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи – КМН’13”
th
(Львів, 2013 р.); 13 Polish-Ukrainian-German Summer School on Fracture Mechanics
“Corrosion-hydrogen damaging of metals and non-destructive testing of their defectiveness”
(Trzebnica, Poland, 2013); III Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих
вчених та студентів “Фізика і хімія твердого тіла. Стан, досягнення і перспективи”