Page 3 - УДК

3

на ділянці стабілізації питома енергія дисипації та коефіцієнт втрат інваріантні

до кількості циклів навантаження N і розмаху напруження, якщо воно не

перевищує напруження закінчення мартенситного перетворення. Зі збільшенням

розмаху напруження при N < 20 циклів збільшується питома енергії дисипації й

залишкова деформація.

Виявлено, що зі зниженням температури випробування від 20 °С до 0 °С

втомна довговічність NiTi сплаву збільшується при її описі розмахом деформації

та питомою енергією дисипації та зменшується у випадку опису розмахом

напружень, параметром Одквіста або загальною питомою енергією дисипації.

Встановлено, що збільшення коефіцієнта асиметрії циклу навантаження
σ
від 0 до 0,5 значно зменшує малоциклову довговічність NiTi сплаву при

використанні для опису розмаху напруження, розмаху деформації та питомої

енергії дисипації і збільшує у випадку використання параметру Одквіста.

Виявлено слабку кореляцію втомної довговічності сплаву за різної асиметрії

циклу навантаження з параметром у вигляді суми питомої енергії дисипації

за цикл і питомої енергії пружної деформації при розтягуванні .

Вперше виявлено, що перехід від високої (І) до низької ступені

навантаження (ІІ) частково відновлює функціональні властивості NiTi сплаву,

що спричинене зворотною трансформацією залишкового мартенситу через

часткове зменшення залишкових напружень.

Запропоновано критерій малоциклового втомного руйнування

псевдопружного нітинолу за сталої амплітуди з урахуванням асиметрії циклу

навантаження і змінної амплітуди навантаження  сумарної питомої енергії

пружної деформації. Показано, що на відміну від класичних конструкційних

матеріалів дисипована енергія не визначає формування втомних пошкоджень і

не впливає на втомну довговічність псевдопружного СПФ.

Розроблено методику прогнозування довговічності псевдопружного СПФ

в умовах малоциклової втоми з урахуванням асиметрії циклу навантаження та

змінної амплітуди, яка ґрунтується на критерії втомного руйнування,

визначеному за сталої амплітуди – сумарній питомій енергії пружної деформації.