Page 36 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

36

РОЗДІЛ 1

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТРИБОКОРОЗІЇ ТА МЕТОДІВ ЗАХИСТУ МАТЕРІАЛІВ ВІД

КОРОЗІЙНО-МЕХАНІЧНОГО ЗНОШУВАННЯ

Трибокорозія є незворотною трансформацією поверхонь металів і

сплавів, зумовлена фізико-хімічними та механічними взаємодіями під час їх

фрикційного контакту в корозивних середовищах [1-3]. Вона включає низку

синергічних взаємодій в механічних, хімічних та електрохімічних процесах,

через які втрати матеріалу за умов трибокорозії не є простою сумою

механічного зношування і корозійних втрат, визначених окремо, а

визначаються сумісною дією всіх чинників. Цей синергізм може бути

корисним або шкідливим, залежно від поверхневих реакцій, що відбуваються

при фрикційному контакті [3-9]. Вторинні структури, що утворюються на
поверхні, можуть захищати поверхню, утворюючи шари, які відіграють роль

змазки, або прискорювати руйнування матеріалу, виступаючи додатковим
абразивом [2]. Трибокорозія поєднує в собі дві основні галузі науки –

трибологію та корозію. Перша вивчає тертя, знос та змащування матеріалів,

тоді як інша пов'язана із хімічними та електрохімічними аспектами зміни

властивостей поверхонь металу у корозивних середовищах [1-7, 9, 10, 12-15,

17, 18].

Проблема трибокорозії зустрічається практично у всіх галузях

промисловості, зокрема, корозійно-механічному зношуванню піддаються

устаткування переробної, енергетичної, хімічної промисловості, а також

біомедичні імплантанти та інші вузли тертя, які працюють в активних

середовищах. У таких системах зношування може відбуватися від потоку

рідин (кавітація), зіткнення частинок (ерозія) або від контакту твердих тіл [4,

9-12].